Головна
Ой туман яром (фрагмент)

Ой туман яром (фрагмент)

Назва	Ой туман яром (фрагмент)
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Дорошівка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Полян Є.М. (1918), Фоміна К.А. (1926), Дмитренко У.А. (1931), Головачьова Є.П. (1929), Дорошенко Є.П. (1922)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Анастасія Какойло

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Ой туман яром, ой туман яром,
А мороз долиною.

Ой не по правді та й козаченько,
Ой живе з дівчиною,
Та й живе з дівчиною.

(Ой на тім боці та на толоці цигани стояли.
Ой поміж тими циганами циганка-воріжка,
А й до тієї циганочки втоптана доріжка).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:19 100	Як піду я до Дунаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Дорошівка, Дворічанський район	01:19	Як піду я до Дунаю по воду, Та й займу сірі гуси додому. Та й займу сірі гуси додому, Скучно-грусно лебедьонку одному. Скучно-грусно лєбєдьонку одному, Та поросло сіре пірʼя по йому.
0:00 02:31 100	Та й на могилі вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Дорошівка, Дворічанський район	02:31	Та на могилі вітер віє, Та й на покосі сонце гріє, Ой на мой зельон сад. На мой зєльон сад, Ой там дівчина цвіти рвала, Ой у віночок завивала Ой завила вінок. Завила вінок, Та й завила вона віночок, Ой на руках держить платочок, Ой переходь сюда. Переходь сюда, Та й переходь через місточок, Ой там калиновий кусточок, Ой шолкова й трава. Шолкова трава, Та ой та травка шевелиться, Ой там дівчина спать ложиться, Ой тільки що й лягла. Тільки що й лягла, Ой а ще ж вона не вляглася, Ой цілуванням зайнялася, Ой цілує його. Цілує його, Ой цілувала, милувала, Ой роздушою називала, Ой роздуша моя. Роздуша моя, Ой як я тебе не побачу, Ой разів сорок на день плачу, Плачу, що й не бачу.
0:00 02:55 100	Ой на горі манастир	Пісні з особистого та родинного життя	с. Тавільжанка, Дворічанський район	02:55	Ой на горі ж манастир, під горою школа, Одна дівка, лучша всіх, вона плаче з горя. Одна дівка, лучча всіх, вона плаче з горя, В неї батько, як цвіт, завʼязав єї свєт. В неї батько, як цвіт, завʼязав єї свєт, В неї мати, як зоря, рано заміж оддала. В неї мати, як зоря, рано заміж оддала, Й у великую сімʼю, й у далеку сторону. У великую сімʼю, й у далеку сторону, А велика сімʼя вся вечеряти сіда. (А мене молоду посилають по воду. До криниці я йшла, як голубочка гула. До криниці дойшла, умивалася, Білесеньким фартушком утиралася. Од криниці я йшла, спотикалася, До хати дойшла, прислухалася. Ой у хаті щось бубонить, мати сину говорить: "Ой ти, сину, мій синок, чом не ходиш у шинок? Чом горілочки не пʼєш, чом ти жіночки не бʼєш?" "А як її бити, вона вміє все робити, І спекти, і зварити, і до мене, молодця, заговорити.")