Ой ти, Марусино

НазваОй ти, Марусино
ЖанрБалади
МотивЗалицяння, сватання , Нещаслива доля, Потопання
Дата запису1 черв. 1992 р.
Місце записус. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціЛимар Анастасія Миколаївна (1922), Паламаренко Єлизавета Юхимівна (1932)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяЄвген Лозінський

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой ти, Марусино, ти чесного роду,
Бери відеречка, та й іди по воду. (двічі)

Бери відеречка, та й іди по воду,
Бережись, Марусе, щоб не впала в воду. (двічі)

Бережись, Марусе, та й не збереглася,
Її чорна хвиля із берега збила. (двічі)

Ізбила із неї червону хустину,
Та й понесла хвиля аж на середину. (двічі)

Їхали козаки, весело співали,
Вони Марусину на морі видали. (двічі)

Один козак каже: "Щука-риба грає!"
Другий козак каже: "Маруся втопає!" (двічі)

Третій козак каже: "Шо буде - те й буде,
А я Марусину рятувати буду!" (двічі)

"Ой рятуй, козаче, я ще й молоденька,
Получиш награду від мого батенька. (двічі)

Від мого батенька коня вороного,
Від моєї неньки шовкове сідельце!" (двічі)

"Не хочу награди, не хо її брати,
Я хочу Марусі вірним другом стати!" (двічі)

"Ой лучче у морі на дні пісок їсти,
Чим мені з нелюбом вечеряти сісти! (двічі)

Ой лучче у морі на дні потопати,
Чим мені з нелюбим на рушничок стати!" (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:27
100
Дівчина-красотка в розкошах жила
Балади
с. Огіївка, Сахновщинський район02:27

Дівчина-красотка в розкошах жила,
Циганка гадала, щоб заміж не йшла. (двічі)

«Не йди, дівко, заміж, то ще поживеш,
А як вийдеш заміж, то в морі впадеш!»

«Не вірь же, дівчино, не вірь нікому,
Повірь же, дівчино, мені одному. (двічі)

Мой папа багатий, он здєлає мост,
Широкой, дальокой на тисячу вьорст. (двічі)

(Сиділа дівчина, дивилась в вікно,
Схватнулась, упала у море на дно.

Летіла, кричала: «Прощай, мать, отєц!»
Ещьо раз кричала: «Прощай, молодєц!»

0:00 02:45
100
Ой рано сонце сходить
Балади
с. Огіївка, Сахновщинський район02:45

Ой рано сонце сходить, а пізно заходе,
Що жонатий розпроклятий до дівчини хо(де). (двічі)

Ой не ходи ти до мене, та вбий свою жінку,
Тоді прийдеш ти до мене й на всю тьомну ні(чку). (двічі)

Як прийшов же він додому, начав жінку бити,
Його жінка, як голубка, начала проси(ти). (двічі)

«Не бий мене, мій миленький, я ще ж молоденька,
Подивися й у колиску, дитина й мане(нька)». (двічі)

0:00 02:53
100
Ой як приїхав мій миленький з поля
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Огіївка, Сахновщинський район02:53

Як приїхав мій миленький з поля ж,
Та й привязав коня ж ой коня й до калона.

Прив’язав коня до калона,
Та й сам заплакав ой край коника стоя.

Край коника стоя,
Та й нещаслива нам коню дорога ж,
Та й лежить мила больна, нездорова.

"Та продай, милий, коня вороного же,
Та й набери, милий, полотна лляного.

Поший, милий, додільну сорочку,
Та сховай мене в вишневім садочку.

Та викопай, милий, глибокую яму,
Ой сховай мене, як рідную маму.

Та посади, милий, червону калину!"
Ой на калині сизий ворон кряче.

(На калині сизий ворон кряче,
А на Вкраїні сиротина плаче.

"Та виломи, милий, із калини квітку,
І забав, забав, маленьку сирітку".

Другу неділю шось по садочку ходе,
Другу милу за рученьку воде.

(А вона питає)

"Що ж це, милий, що ж це за могила,
Що я об ню білу ножку збила?"

"Та це ж, мила, тая могила,
Де схована моя перва мила!"

"Було б тобі, милий, коня не продавати,
Було б тобі, милий, полотна не брати.

Було б тобі, милий, в саду не ховати,
Було б тобі, милий, за садом сховати

"Ой добре ж, мила, шо так зговорила,
Тепер буду знати, як другу ховати!"