Цифровий архів фольклору

Вилітала галка з глибокої балки,
Вилітала друга з зеленого лу(га). (двічі)

Вилітала друга з зеленого луга,
Та й сіла на сосну, на гілку розко(шну). (двічі)

Та й сіла на сосну, на гілку розкошну,
Не хилися, гілко, бо й так мені гі(рко). (двічі)

Не хилися, гілко, бо й так мені гірко,
Не х(в)илися, море, бо й так мені го(ре). (двічі)

Зелений дубочок та й на яр похилився,
Молодий козаче, та й чого зажурився?

Молодий козаче, та й чого зажурився?
Та й чи воли пристали, ой чи з дорожки збився?

Воли не пристали, та й з дорожки не збився,
Та й того зажурився, що й без долі вродився.

Того зажурився, що без долі вродився,
Та як піду я в поле, та й шукать собі долю.

Як піду я в поле шукать собі долю,
Та й не найшов я й долі же, а й найшов синє море.

Не найшов я долі, знайшов синє море,
Та й в тім синєм морі же ой самі риболови.

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра й пішла за водою,
Взяла дівка нові відра й пішла за водою.

Іще води не набрала, стала й подумала,
За миленьким зажурилась, та й у воду впала.

Біжить батько, біжить мати і кричать "ратуйте",
А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте,
А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте.

Прощай, прощай та й Танєчка, уже ж ми йдемо,
Та ми своє гуляннячко собі беремо.
Собі беремо,
А тобі, та й Танєчка,
...

Шо на горі млиночок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці млиночок. (двічі)

А в долині жидочок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці жидочок. (двічі)

А в жидочка дві дочки, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дві дочки. (двічі)

Одна пішла за дяка, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за дяка. (двічі)

Друга пішла за попа, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за попа. (двічі)

Шо за дяком дякувать, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дякувать. (двічі)

Чогось мені тяжко-важко
Мабуть скоро я помру, ей,
Ой підіть же, приведіте,
Кого вірно я люблю.

Кого ж вірно я люблю, ей,
Люблю молодого парня, ех і,
Шо кудрява голова.

Шо й кудрява голова, ей,
Шо кудрява-кучерява, ех і,
В його кудрі в три ряда.

В його кудрі у три ряда, ей,
Розчешу я свої кудрі, ех і,
До дівчини я піду.

До дівчини я піду, ей,
Пошов би я до дівчини, ех і,
Так не знаю де живе.

Так не знаю де живе, ей,
Попрошу я товариша, ех і,
Нехай мене одведе.

Нехай мене й одведе, ей,
А товариш краще й мене, ех і,
Він дівчину одіб’є.

Ой, ненько моя,
Нашо ж ви мене покинули,
Нашо ж ви мене посиротили?
Та до кого ж я буду ходити,
Та кого ж я буду питатись?
Та хто ж мене, моя ненько, порадить,
Та хто ж мене, моя ненько, розпитає?
Та ніхто ж мене так не пожаліє,
Як жаліла ж моя…

Понад нашим яром
Та й пшениченька ланом,
Та пшениченька ланом,
Горою овес.

Горою овес,
Та не по правді, козаче,
Не по правді, соколе,
Зо мною живеш.

Зо мною живеш,
Та як вечір настане,
Ой як вечір настане -
До другої йдеш.

До другої йдеш,
...............................
Мені, молоденькій,
Жалю завдаєш.

Сів Сус Христос та й вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Прийшла к йому та й Божая Мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Ой на горі цигани стояли.

Цигани стояли,
А між тими та й циганами
Циганка воріжка.

Циганка воріжка,
Та й до тії та й циганочки
Дівчина ходила.

Дівчина ходила,
Ой вона ж тую та й циганочку
Вірненько просила.

Вірненько просила:
«Ой циганочко та й воріженько,
Вольни мою волю.

Вольни мою волю,
Ой та й причаруй та й миленького,
Шоб гуляв зо мною.

Шоб гуляв зо мною».
А циганочка та й воріженька
Воленьку вольнила.

Воленьку вольнила,
Та й одрізала та й русу косу
Та й перепалила.

Та й перепалила,
А й вона того та й козаченька
Взяла й напоїла.

Дівка Марина в броду стояла,
На Купала,
Дівка Марина в броду стояла,
На Івана.

В броду стояла, перевіз держала,
На Купала,
В броду стояла, перевіз держала,
На Івана.

Дівка Марина, перевези нас,
На Купала,
Дівка Марина, перевези нас,
На Івана.

Ой, рада би я вас перевезти,
На Купала,
Ой, рада би я вас перевезти,
На Івана.

Та прийшов мій брат з далеких країв,
На Купала,
Та прийшов мій брат з далеких країв,
На Івана.

Та й приніс мені аж три радості,
На Купала,
Та й приніс мені аж три радості,
На Івана.

Радість первая - золотий перстень,
На Купала,
Радість первая - золотий перстень,
На Івана.

Радість другая - шолковий платок,
На Купала,
Радість другая - шолковий платок,
На Івана.

Радість третяя - сам живий-здоров,
На Купала,
Радість третяя - сам живий-здоров,
На Івана.

Ой походжено ей, та й поброжено,
Ой коло моря кіньми.

Коло моря кіньми,
Ой то ж не кіньми, ей, та то ж не кіньми,
А журавочка з дітьми.

Журавочка з дітьми,
Ой журав грає, ей, ой журав грає,
А журавочка скаче.

В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона ж виряжала сина й у солда(ти). (двічі)

«Іди ж, іди, синку, іди, не барися,
На третій годочок назад поверни(ся). (двічі)

Я ж думала, сину, восени женити,
А ти ж їдеш, сину, в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, синку, невісточку брати,
А ти ж їдеш, синку, з врагом воюва(ти)». (двічі)