Ой походжено, та й поброджено

НазваОй походжено, та й поброджено
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещасливе кохання
Дата запису1 лист. 1992 р.
Місце записус. Нова Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціКудри Анастасія Іванівна (1915), Пономаренко Галина Гордіївна (1914), Скубрій Марія Іванівна (1909)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяГалина Лук'янець
НотиЗавантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой походжено ей, та й поброжено,
Ой коло моря кіньми.

Коло моря кіньми,
Ой то ж не кіньми, ей, та то ж не кіньми,
А журавочка з дітьми.

Журавочка з дітьми,
Ой журав грає, ей, ой журав грає,
А журавочка скаче.


Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:13
100
Ой ти, качуре
Пісні з особистого та родинного життя
с. Корбині Івани, Богодухівський район04:13

– Ой ти, качуре чом сам плаваєш,
Чом сам плаваєш, пари не маєш? (двічі)


– Вчора була качечка моя,
Сьогодні нема – застреленая. (двічі)


Хош би на воді, не жаль би було,
А то на землі в шовковій траві. (двічі)


– Ой ти, козаче, чом сам гуляєш,
Чом сам гуляєш, пари не маєш? (двічі)


– Вчора була дівчина моя,
Сьогодні нема – зарученая.


Хош би на село – не жаль би було,
А то через двір ще й товариш мій.


А там через двір стежечка лежить,
Вона щорання по воду біжить.


(По воду біжить) По воду іде – жалю завдає,
З водою іде – кивне ще й моргне.


Я з того жалю воду розіллю,
А з того серця поб’ю ведерця.)

0:00 01:50
100
Ой не хмариться, не годиниться
Пісні з особистого та родинного життя
с. Нова Чернещина, Сахновщинський район01:50
0:00 02:14
100
Ой орав мій миленький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:14

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).