Цифровий архів фольклору

А в полі, в полі сам Господь ходив,
Мати Марія ризи носила,
Ризи носила, Бога просила,
Зароди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю!

Сєю, вєю, посєваю, з Новим роком поздоровляю!

Коляд-коляд-колядниця,
Добра з маком паляниця,
А пісна не така,
Дайте в руку пʼятака,
А пʼятак не такий,
Дайте в руку золотий,
І курочку, й петушка,
І пшенички три мішка!

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!

Бігла сучка яром,

Бігла сучка яром,
Обмотана валом,
Дружки думали її мати,
Та й стали її сса(ти).

Як погнала я телят по росі,
Та й напав мене вовк у лісі,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

А я вовчика злякалася,
За дубочок ісховалася,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

А дубочок стрепенувсь, стрепенувсь,
Посипались жолуді в пелену,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

Як погнала я телят по росі,
Та й напав мене вовк у лісі,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (чотири рази)

Ой полі жито пополам з травою,
Ой чи жалко буде, ой мамо, вам за мною? (двічі)

Ой жалко, не жалко, а серденько вʼяне,
А хто ж мене старенькую ой до смерти ж догляне? (двічі)

Оставляю, мамо, найменшого брата,
Не будуть ходити ой хлопці та дівчата. (двічі)

А будуть ходити та двірець минати,
А мені старенькій ой жалю завдавати. (двічі)

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик витягати,
Та за вушка потягати,
Витяг за вуші,
Посадив на суші,
- Сиди, киця, весело,
Ми поїдем у село,
Та виорем нивку,
Та посієм материнку,
Материнка не вродила,
А вродив лопушок,
Зшиєм Саші кожушок,
Кожушок маленький,
А Саші тепленький.

Злетів соловейко та й на віконечко,
Щедрій вечір, добрій вечір!

У світлоньку та заглядає,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Дружко палахатий,

Дружко палахатий,
Біга кругом хати,
Ніде йому стати,
Пелех розчеса(ти)!

Де ж тут була подоляночка,
Де ж тут була молодесенька?
Тут вона впала, до землі припала,
(Сім літ не вмивалась, бо води не мала.)

Устань, устань, подоляночка,
Умий личко, як та скляночка,
Та берися в бочки, скакай собі скочки,
Біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Де ж той млин, що на яр похилився?
Що й до нього козак приїздив?
Де ж той млин, що на яр похилився?
Що й до нього козак приїздив?

Привʼязав він коня вороного,
А сам сів біля його співать,
Привʼязав він коня вороного,
А сам сів біля його співать,

Де ж поділись літа молодії,
Де ж поділась моя красота?
Де ж поділись літа молодії,
Де ж поділась моя красота?

(Ой дівчино моя кароока (кароглаза),
Чого з личка зімнилася так?

Чи того, що козака любила,
Чого того, що ходила в сад гулять?

Не того, що козака любила,
Не того, що ходила в сад гулять.

А того, що ти сів та й поїхав,
А мене заставляєш горювать!)

А в полі, в полі сам Господь ходив,
Мати Божая ризи носила,
Ризи носила, Бога просила:
Ой, роди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю,
На лєво махньот – пшениця растьот,
На лєво махньот– там жито растьот,
Сєю, вєю, повіваю, з Новим Годом поздравляю!