Головна
Ой у полі жито пополам з травою

Ой у полі жито пополам з травою

Назва	Ой у полі жито пополам з травою
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Розлука, Дорога, мандрівка
Дата запису	4 груд. 2022 р.
Місце запису	м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Григорівна Кравченко (1951) (м. Балаклія, м-н Лагері), Жанна Яківна Костіна (1940), Любов Григорівна Гопцій (1948)
Збирачi	Галина Лук'янець, Юлія Лузан, Наталія Філатова-Білоус, Артем-Богдан Олексієнко, Ярослав Пушкарук, Сергій Білоус
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой полі жито пополам з травою,
Ой чи жалко буде, ой мамо, вам за мною? (двічі)

Ой жалко, не жалко, а серденько вʼяне,
А хто ж мене старенькую ой до смерти ж догляне? (двічі)

Оставляю, мамо, найменшого брата,
Не будуть ходити ой хлопці та дівчата. (двічі)

А будуть ходити та двірець минати,
А мені старенькій ой жалю завдавати. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:24 100	Та й усі зорі зайнялися	Пісні з особистого та родинного життя	с. Артемівка, Чугуївський район	03:24	Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився, Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізни(вся). Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився, Та ой чого він опізнився? Та й що дома нема(є). Та й що дома немає, Та в чистім полі край Дунаю та й коня напува(є). Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває, Та а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чу(є). Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує, Та десь мій милий чорнобривий та й з другою ночу(є).
0:00 03:28 100	Смутний вечір, тихий ранок	Пісні з особистого та родинного життя	м. Балаклія, Балаклійський район	03:28	Смутний вечір, тихий ранок, (двічі) Десь поїхав мій козак. Десь поїхав та й немає, (двічі) Серце моє замира(є). Ось він їде, а я й бачу, (двічі) Він сміється, а я пла(чу). Він сміється ще й моргає, (двічі) Нагайкою коня кра(є). Нагайкою коня крає, (двічі) Всю країну об’їжджа(є).
0:00 03:22 100	Ой зродила мати сина-сокола	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:22	Ой зродила мати сина-сокола, Та й не дала вирости, та й оженила. (двічі) Та взяла невісточку не до любови, Ні білеє личенько, ні чорні брови. (двічі) Посилає сина в Крим-дорогу, Нелюбу невісточку - полоти льону. (двічі) Ой як виражала та все приказала: "Не виполеш льону, то й не йди додому". (двічі) Полола невістка, не виполола, У полі невістка заночувала. (двічі) У полі невістка заночувала, До білого світа тополя стала. (двічі) Як приїхав милий з Крим-дороги, Кланявся матусі аж у самі ноги: (двічі) "Об'їздив я, мамо, Крим і города, Не бачив я, мамо, такого дива. (двічі) Не бачив я, мамо, такого дива, Щоб на нашім полі тополя зросла". (двічі) "Ой бери ж ти, сину, гострую сокиру, Та їдь же й у поле, рубай тополину". (двічі) Як приїхав милий тополю рубать, Ударив він раз - став лист опадать. (двічі) Ударив він другий – зашаталася, Ударив у третій - обізвалася. " (двічі) "Не рубай же милий - я ж твоя жена, Це ж твоя матуся таке зробила. (двічі) Це твоя матуся таке зробила, Що нас молоденьких розлучила". (двічі)