Де ж той млин, що на яр похилився?
Назва | Де ж той млин, що на яр похилився? |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещасливе кохання, Розлука |
Дата запису | 10 груд. 2022 р. |
Місце запису | смт Малинівка, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Янкова Ольга Григорівна (1952) (с. Карильське, Коропська громада), Удочкіна Раїса Олексіївна (1940) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Юлія Лузан, Наталія Філатова-Білоус, Артем-Богдан Олексієнко, Ярослав Пушкарук, Сергій Білоус |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Де ж той млин, що на яр похилився?
Що й до нього козак приїздив?
Де ж той млин, що на яр похилився?
Що й до нього козак приїздив?
Привʼязав він коня вороного,
А сам сів біля його співать,
Привʼязав він коня вороного,
А сам сів біля його співать,
Де ж поділись літа молодії,
Де ж поділась моя красота?
Де ж поділись літа молодії,
Де ж поділась моя красота?
(Ой дівчино моя кароока (кароглаза),
Чого з личка зімнилася так?
Чи того, що козака любила,
Чого того, що ходила в сад гулять?
Не того, що козака любила,
Не того, що ходила в сад гулять.
А того, що ти сів та й поїхав,
А мене заставляєш горювать!)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Смутний вечір, тихий ранок | Пісні з особистого та родинного життя | м. Балаклія, Балаклійський район | 03:28 |
Смутний вечір, тихий ранок, (двічі) Десь поїхав та й немає, (двічі) Ось він їде, а я й бачу, (двічі) Він сміється ще й моргає, (двічі) Нагайкою коня крає, (двічі) | |||
Ой зайди, зайди, ти, місяцю | Пісні з особистого та родинного життя | с. Крячківка, Пирятинський район | 04:22 |
Ой зайди, зайди, ти, місяцю, на ту пору, Та й прийди, прийди, ти, мій милой, на розмо(ву) Що в тебе болить, а мені байдуже, Ти мене любив, я в тебе вкохалася, Ти сів, поїхав паровой машиною, Ти сів, поїхав лугами-берегами, | |||
Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:30 |
Долина широка, калина висока, Під той калиною, під той червоною, А дівчина плаче ше й гірко ридає, Якби знала долю, якби ж знала долю, Простояла щастя, простояла долю, |