Цифровий архів фольклору

Та ой ходила ой дівчинонька по садочку,
Підколола ой білу ножку на трісочку. (двічі)

Ой болить моя біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини так недовго. (двічі)

Ой ходив козак та й до дівчини три годочки,
А дівчині а й здалося три деньочки. (двічі)

Ой забирають та й миленького у солдати,
Та й не вспіла ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой розпитати:
"Ой чи мені заміж іти чи гуляти?". (двічі)

Ой гуляй-гуляй, дівчинонько, як гуляла,
Чеши, чеши та й русу косу, як чесала. (двічі)

Чеши, чеши русу косу, як чесала,
Та не стели постіль білу, як ти слала. (двічі)

Бо він твою постіль білу перемаже,
Ходитиме, любитиме - всім розкаже. (двічі)

Бо він твою постіль білу перетопче,
Ходитиме, любитиме – та й не схоче. (двічі)

Із-за гір, з-за гір вилітав сокіл,
А з-за хутора вилітало два.

А й з-за хутора вилітали два,
Один одного та й питається:

"Ой де ти бував, а й шо ж ти видав?",
"Ой шо я видав - донця вбитого.

Донця вбитого, незаритого,
А в того донця видного реберця.

А в того донця видно реберця,
Крізь реберечка росте травичка.

Кругом серденька завивається,
Ніхто до донця не признається".

Бігла теличка,
Через березничка,
Та в дядьків двір,
Дай, дядьку, пиріг,
Як не даси пирога,
Возьму вола за рога,
Та поведу на торжок,
Та продам за сажок,
Та й куплю пиріжок!

За вгородом,
За вгородом нам случилася біда. (двічі)

Там убито,
Там убито же молодого же козака. (двічі)

Схоронили,
Схоронили же край широкой долини. (двічі)

Насипали,
Насипали же високую же могилу. (двічі)

Посадили,
Посадили же червоную же калину. (двічі)

Ой на горі цигани стояли, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Вони собі шатро напинали, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

А в тім ж шатрі пили та гуляли, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Один циган ні п'є, ні гуляє, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

На циганку скоса поглядає, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Ти циганка, ти моя коханка, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Ой дай ключі, ключі золотії, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Я виведу коні воронії, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Шо в нашого Омелечка
Невелика сімеєчка,
Тіки він та вона,
Та старий та стара,
Та Панас тай у раз,
Та той хлопець, шо у нас,
Та дві дівки косатих,
Та й два парубки усатих,
…………………………
Та дві Христі в намисті,
(Та) дві Усті в капусті
І дві ляльки в колисці!

Ой казали люди та люди, шо батенько в гості прибуде,
Ждала-ждала, ждала й ожидала, ворітенька й откривала. (двічі)

А батенько їде та їде, та й у мій же двір не заїде,
Ноч моя тьомна, а зорюшка ясна - яка моя доля нещасна! (двічі)

Ой казали люди та люди…

Чом ти, Галю, сумна ходиш і не чуть твоїх речей,
Раньше була щебетала, як у саду соловей. (двічі)

Соловейко-канарейко, ти пташечка лісова,
Сядь на вєтку, сядь на другу, передай, милий, слова. (двічі)

Не ходи зеленим лугом, не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька, не люби моїх подруг. (двічі)

Я ходив зеленим лугом, і топтав зелений луг,
Я сушив твоє серденько, полюбив одну з подруг. (двічі)

Лєнта бантом, лєнта бантом, ой нашо ж ти розв'язав?
Ми з тобою лягли тайно, нащо людям розказав? (двічі)

Ой бражечка, бражечка ой медовая,
З ким я тебе, бражечка, пити буду.

3 ким я тебе, бражечка, ой пити буду,
Без милого дружбочка, без привєту.

Без милого дружбочка ой без привету,
Шо мого миленького дома нєту.

Як поїхав миленький ой в городочок,
Не на довге врем'ячко, на часочок.

Не на довге врем'ячко, на часочок,
За ним, за ним миленька у слідочок.

Гналась, гналась миленька, ой не нагнала,
Ой у лузі вишенька виростала.

Гнула, гнула вишеньку, ой не нагнула,
Та й лягла під вишнею, та й заснула.

Та й лягла під вишнею, ой та й заснула,
Як приїхав миленький, я й не чула.

"Устань, устань, миленька, ой пробудися,
На нову колясочку подивися.

Шо в мене колясочка ой дубовая,
Та й у мене милая молодая".

Діва сьогодні Найвищого народжує,
Народжує. (двічі)

І земля вертеп Недосяжному приносить,
Приносить. (двічі)

Анголи, анголи з пастушками
Виславляють. (двічі)

А волхви, а волхви із звіздою подорожують,
Подорожують. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

(Це – кондак Різдва Христового)

Ой мати ж ти, мати, мати Василина,
Ой нашо ж ти рано сина оженила. (двічі)

Ой нашо ж ти рано сина оженила,
Ой на третій день невістку судила. (двічі)

Ой на третій день невістку судила,
Молодого сина в похід нарядила. (двічі)

Молодого сина в похід нарядила,
Нелюбу невістку стадо коней пасти. (двічі)

А невісточка ж пасе, пасе, завертає,
Та все теє стадо слізьми обливає. (двічі)

«Стадо ж моє стадо, стадо воронноє,
Життя моє горке та ще й молодоє. (двічі)

Ой пасіться ж, коні, коні вороннії,
Ой пройшли мої літа молодії. (двічі)

Ой їжте, коні, зеленую травку,
Ой пийте, коні, холодную воду. (двічі)

Ой пийте, коні, холодную воду,
Ой поки прийде мій милий з походу". (двічі)

А мій милий не довго барився,
На восьмий годочок назад воротився. (двічі)

На восьмий годочок назад воротився
Та й за свою милу зразу ухватився. (двічі)

«Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти,
Та й ходім же, мила, до матері в гості». (двічі)

Що син до матері із гостинцями,
А мати до сина та із радощами. (двічі)

Сина ж посадила за тесовий стіл,
Нелюбо невістко, у порогах постій. (двічі)

Що синові налила та й зеленого вина,
Нелюбій невістці чемериці дала. (двічі)

А милий з милою вірненько любились,
Вони тим же ядом та й переділились. (двічі)

«Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці,
Шоб нас поховали та й у парочці. (двічі)

Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці,
Шоб нас поховали в одній труночці». (двічі)

Що син умер у суботоньку,
Нелюба невістка у неділеньку. (двічі)

Сина ж поховали та й під церквою,
Нелюбу невістку під оградою. (двічі)

На синові посадили червону калину,
Нелюбій невістці суху тополину. (двічі)

А вєточка за вєточку зачіпається,
А мати за дітьми побивається: (двічі)

«Ой як би ж я знала та й не чарувала б,
Із своїми дітками віку б доживала». (двічі)

На горі берьоза, ой на горі кудрява,
Ой хто йде, не минає, берьозу лама(є). (двічі)

Хто йде, не минає – березу ламає,
Ой горе тому жити, шо жінки не ма(є). (двічі)

Горе тому жити, шо жінки не має,
А й а ще найгіркіше, хто дві-три коха(є). (двічі)

Вийду за ворота – травка зеленіє,
Ой за хорошим мужом жінка молоді(є). (двічі)

За хорошим мужом жінка молодіє,
За розсукиним сином з личенька марні(є). (двічі)

Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила:
"Тому дам, тому дам,
А цьому не дам!
Цей дров не рубав,
І води не носив,
І діжі не місив -
Цьому я не дам!".

Відно рєчку далєко,
Вода сколивнулась,
А й у мене, молодца,
Ой серце стрепенуло.

Серце стрепенуло.
Сів на бистрого коня,
Ой далєко скочился.

Далєко скочився.
Возлє церковки святой
Ой конь остановився.

Став, остановився.
Я і скочив із коня
Та й перехрестився.

Та й перехрестився.
Я у церковку ввійшов,
Ой весь народ толпою.

Весь народ толпою.
Водять милую мою,
Ой водять кругом столу.

Водять кругом столу.
"Ой ти, милая моя,
Ой шо ж ти наробила?

Шо ти наробила?
З другим клятьбу прийняла,
Ой мєнє позабила?"

"Ой ти миленький же мой,
Розовой цвіточок,
Подарую я тобі
Ой носовой платочок!"

"А ти, милая моя,
Ти моє сердечко,
Подарую я тобі
Ой золоте колечко!".

Гойда, гойда, гойдино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та нічого не думай,
Тіки думай спати,
Не рано вставати,
А-а, а-а, а!

За річкою Дунайцем
Та й за річкою Ду…, ой Дунайцем
Та стоїть дєвка же з мо…, ой з молодцем.

Стоїть дівка з молодцем
Та й стоїть дівка з мо…,ой з молодцем,
Та й накрилася же ру…, ой рукавцем.

Накрилася обома
Та й накрилася обо…, ой обома,
А парень дєвку же о…, ой обніма.

Парень девку обніма
Та й парень девку о…, ой обніма,
Та й серденятком на…, ой назива.

«Серденятко ж ти моє
Та серденятко ти, ой ти моє,
Та ой викохав я, ой я тебе.

Ой викохав я тебе
Та ой викохав я, ой я тебе,
Та не для людей - для, ой для себе".

Летів голуб сизесенький та й сів на тичині,
Плаче козак молоденький по своїй дівчині. (двічі)

Плаче гірко, сльози ллються - нікому втирати,
Не слухає речей добрих, що говорить мати: (двічі)

"Іди, синку, на улицю, там дівчат побачиш,
Там молодь а що жартує, там ти не заплачеш". (двічі)

"Не посилай мене, мамо, на тую улицю,
Бо я чув же, як Маруся звала серцем Гриця". (двічі)

Прибавилась на кладбищі сирая могила,
Поховала стара мати останнього сина. (двічі)

Та ой тамечко, за лозами,
Та ой тамечко, за лозами,
Ой там дівчина жито жа(ла).

Ой там дівчина жито жала,
Та там дівчина жито жала жи,
Ой в правой ручке серп держа(ла).

А в правой ручке серп держала,
Та в правой ручке серп держала жи,
А лівою підбира(ла).

А я лівою підбирала
Та я лівою підбирала жи,
А й назад себе снопи кла(ла).

Ой назад себе снопи клала,
Та й назад себе снопи клала жи,
Ой до й Ванюші промовля(ла):

«Та ой Іване, Іваночку,
Та ой Іване, Іваночку жи,
Ой не зводь мене з розумо(чку)».

«А не я тебе ізвів з ума,
Та й не я тебе ізвів з ума жи,
Ой звела тебе тьомна но(чка).

А звела тебе тьомна ночка,
Та звела тебе тьомна ночка жи,
Ой ше й солодка горіло(чка)».

Калина-малина над лугом стояла,
Чого ж ти, калина, рано присов'я(ла)?

Чого ж ти, калина, рано присов'яла,
Чи суші боїшся, чи дощу бажа(єш)?

Суші не боюся, дощу не бажаю,
Кого вірно люблю по тім помира(ю).

Ой умру я, мила, а ти будеш жива,
Та й замічай, мила, де моя моги(ла).

Шо моя могила в степу при дорозі,
В степу при дорозі жито полові(є).

В степу при дорозі жито половіє,
Жито половіє, травка зелені(є),

Шо я теє жито та й повижинаю,
Шо я тую травку та й повирива(ю).

Шо я тую травку та й повириваю,
А я ж ту могилу сама розкопа(ю).

А я ж ту могилу сама розкопаю,
Із милого кості та й повибира(ю).

Із милого кості та й повибираю,
Шовковим платочком поперетира(ю).

Шовковим платочком поперетираю,
Жовтеньким пісочком попересипа(ю).

Жовтеньким пісочком попересипаю,
Кленовим листочком попереклада(ю).

Та вітер віє,кох ой повіває,
Та зельоний гай шумить.

Та зельоненькой шумить,
Та сама, млада, ой я й не знаю,
Которого ой з трьох любить.

Которого з трьох любить,
Та полюбляю ой того парня,
Й которого же та й здєсь нєт.

Которого ой здєсь нєт,
Та у городі ой у в Одесі
Й на вуличке же та й на ровной.

На вуличкє на ровной,
Та там стояло ой аж три башні
Й посерьодке же ой дом большой.