За вгородом нам случилася біда
Назва | За вгородом нам случилася біда |
---|---|
Жанр | Козацька |
Мотив | Військові походи, бої, Нещаслива доля, Побратимство, Смерть, Чужина |
Дата запису | 5 вер. 1992 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
За вгородом,
За вгородом нам случилася біда. (двічі)
Там убито,
Там убито же молодого же козака. (двічі)
Схоронили,
Схоронили же край широкой долини. (двічі)
Насипали,
Насипали же високую же могилу. (двічі)
Посадили,
Посадили же червоную же калину. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Зеленая ой дібрівонька | Козацька | с. Клюшниківка, Миргородський район | 04:13 |
Зеленая ой дібрівонька, (двічі) У три ряди ой посажена, На дорожкє ой явір стоїть, Под явором та й козак лежить, (двічі) А лівою ой воду бере, На серденько ой поливає, (двічі) «Серце моє ой скорблящеє, (двічі) Надумало ой помирати (двічі) Якби в мене ой батьки були, (двічі) Якби в мене ой сестри були, (двічі) Якби в мене ой брати були, (двічі) | |||
Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацька,Солдатська | с. Клюшниківка, Миргородський район | 01:41 |
Ой забілєли снєжки Ой по крутой горі ой, Ой в чужой стороні ой, Ой ні брат ні сестра ой, Ой товарищ його ой, Ой скоро я умру ой, Ой з клен-древа труну ой, Ой з клен-древа взять ой, Ой в сосновій лежать. Ой під рокитою, ой, Ой похилилася, ой, | ||||
Ой мати ж ти, мати | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 06:17 |
Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила, А невісточка ж пасе, пасе, завертає, «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду, А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Що син до матері із гостинцями, Сина ж посадила за тесовий стіл, Що синові налила та й зеленого вина, А милий з милою вірненько любились, «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Що син умер у суботоньку, Сина ж поховали та й під церквою, На синові посадили червону калину, А вєточка за вєточку зачіпається, «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, |