Oh, blacksmith, blacksmith

Ой, ковале, коваль-коваленко,
Чом не куєш желєза тоненько?

Чи й у тебе желєза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене ще й сталі вдоволі,
Єсть у мене жінка до любові.

Єсть у мене жінка до любові,
Вона мене в сю ніч засмутила

Вона мене в сю ніч засмутила,
Шо з вечора дитя спородила.

Шо з вечора дитя спородила,
А співночі топити носила.

Шо співночі топити носила,
А в досвітах все Бога просила.

А в досвітах ж все Бога просила,
Ой, дай, Боже, сніги та морози.

Ой, дай, Боже, сніги та морози,
Шоб занесли стежки та дорожки.

Шоб занесли ж стежки та дорожки,
Шоб не взнали прокляті ворожки.

Шоб не взнали ж прокляті ворожки,
Шоб не взнали, куди я ходила.

Шоб не взнали ж, куди я ходила,
Шоб не взнали, кого я й носила.

Шоб не взнали ж, кого я й носила.
Я носила дитину ковальську.

Я носила дитину ковальську ж,
Утопила в криниченьку панську.

Я думала, шо він син козацький,
Коли воно сукин син ковальський.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 02:26
100
Ой ковалю, коваль, коваленко
Personal and Family Life
1

Ballad

Serebrianka, Artemivsk (Bakhmut) district02:26

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.

0:00 02:34
100
Oh blacksmith, blacksmith, blacksmith
Personal and Family Life
1

Ballad

Dobropillia, Valkivskyi District02:34

Ой ковалю, коваль, коваленку. (двічі)

Чом не куєш рано-пораненько? (двічі)

Чи й у тебе жиліза немає? (двічі)

Єсть у мене жиліза доволі. (двічі)

Єсть у мене дівка до любови. (двічі)

(Вона ж мені слави наробила.

Вона мені дитя породила,
А співночі в криниці втопила.
Пошли, Боже, снігу і морозу,
Щоб не знали сусіди й вороги,
Щоб не знали, куди я ходила,
Щоб не знали, кого я любила.
Я ж любила козацького сина,
Я ж думала, що він син козацький,
А він, сукин син, циганський.)

0:00 02:30
100
​Ой, ковале, славний коваленко,
Personal and Family Life
1

Ballad

Harbuzivka, Sumy district02:30

Ой, ковале, славний коваленко,
Чом не куєш желіза тоненько?

Чі у тебе жиліза немає,
Чі й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене желіза доволі,
Єсть у мене дівка до любові.

Єсть у мене дівка Катерина,
Вона ж мені жалю наробила.

Вона ж міні жалю наробила,
Опівночі сина породила.

Опівночі сина породила,
А до світа в криниці втопила.

"Ой, дай Боже, сніги та морози,
Щоб замело сліди та дороги.

Щоб не знали, куди я ходила,
Щоб не знали, кого я любила!"