Oh, blacksmith, blacksmith

Та й затоплю та в новій хаті сирими дровами. (двічі)

А й отії та й сирі дрова та й заллю водою. (двічі)

Та заллю водою,
А сам піду та й до дівчини, та й переночую. (двічі)

Ішов козак та й дорогою, стріла його дівка.
Вона стріла та й сказала: "Заріж свою жінку!"

Як прийшов же та й він додому, начав ніж точити,
Його жінка, та й як голубка ж, начала просити.

Начала просити:
"Чоловіче, та й любий дуже, погоди годину!
Ой сяду та й погодую малую дитину"

"Тоді будеш, ой жінко моя, дитя годувати,
Як я пойду та й до Дунаю ножа полоскати!"

Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать),
Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать).

Любив козак молоду дівчину,
Та й став її покидать,
Любив козак (парень) молоду дівчину,
Та й став її покидать.

Вона ж його ж, сволоч, отруїла,
Та й стала його питать,
Вона ж його ж, сволоч, отравила,
Та й стала його питать.

– Скажи, милой, ой скажи, чорнобривой,
Ой, чого ти зажури(вся),
– Скажи ж, милой, скажи, чорнобривой,
Ой, чого ж ти зажури(вся)?

Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві,
Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві?