My pear, you are curly

Ох і ти грушиця моя, ой ти кудрявая ж,
Прекудрявая, кучерявая.

Ох і ти когда ти зросла, когда й виросла ж,
Я весною зойшла, лєтом виросла.

Ох і я весною зойшла, лєтом виросла ж,
На жовтенькім піску, на крутом бережку.

(Там стояла млада, поздно звечора сама,
Дожидала дружка розудалого.

Застучав, загрючав під окошком,
...)

А й ти, дубе, дубе, кучерявий дуже,
Шо на тобі ж, дубе, й два голуби гуде. (двічі)

Два голуби гуде, голубка воркоче,
Шо й козак дівчину й покинути хоче. (двічі)

А дівчина плаче: «Не кидай, козаче,
Не кидай самую й мене, молодую. (двічі)

Не кидай самую мене, молодую,
А бери з собою ж мене, молодую». (двічі)

Ой, горе-горе, е,
Горе-горе та й хто кого любе,
Ой кого любе.

Ой хто кого любе, е,
Іще горе хто з ким розстається,
Ой розстається.

Хто з ким розстайоться, е,
Розстайоться трава з ковилою,
Ой з ковилою.

Трава з ковилою, е,
Трава з ковилою, парень з дівчиною,
Ой з дівчиною.

Парень з дівчиною, е,
Парень з дівчиною, з душой дарагою,
Ой з дарагою.

З душой дарагою, е,
Як піду я на нову конюшню,
Ой на конюшню.

На нову конюшню, е,
Запряжу я коня вараного,
Ой вараного.

Коня вараного, е,
Коня вараного та ще й біланого,
Ой біланого.

Та ще й біланого, е,
Та й поїду до милої в гості,
До милої в гості.

Чого й, милий, припав пилом, чи метелицею,
Шо милий припав пилом чи метелицею?

Чи метелицею,
Чом не ходиш ти до мене чи й ой вулицею? (двічі)

Тію вулицею,
Топчи, топчи, доріженьку ж, а й я ширшу прополю. (двічі)

А я ширшу прополю,
Проміж тими доріжками ж клен-дерева насадю. (двічі)

Клен-дерева насадю,
Рости, рости, клен-дерево ж, а я й буду поливать. (двічі)