Late on Saturday, early on Sunday

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона провожала синочка в солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочка додому вернися. (двічі)

Ой мамо, ой ненька, не плач, не турбуйся,
Відслужу Вітчизні, додому вернуся. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду веселенько. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона виряжала сина й у солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочки додому вернися. (двічі)

Я думала, синку, восени женити,
А ти їдеш, синку, в салдати служити. (двічі)

Я ж думала, синку, що то ворон кряче,
А то за тобою дівчинонька плаче. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду й жалібне(нько). (двічі)

Ой то й не зозуля, то рідная мати,
Вона ж провожала сина й у салда(ти). (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через три годочки назад поверни(ся). (двічі)

Пройшло два годлочка, син пише листочка,
Ой мамо, матусю, чужа стороно(чка). (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона виряжала сина у салда(ти). (двічі)

"Я ж думала, сину, тебе оженити,
А ти сів-поїхав в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, сину, невісточку взяти (брати),
А ти сів-поїхав на войну стражда(ти)". (двічі)

«Якби ж ненька знала, яке ж мені горе,
Вона б переплила через синє мо(ре). (двічі)

Якби ненька знала, яка ж мені біда,
Вона б передала горобчиком хлі(ба). (двічі)

Горобчиком хліба, синичкою солі,
Якби ж ненька знала, в якій я неволі". (двічі)

Калина-малина ні сладка, ні горка,
Ой там заплакала козацькая жонка. (двічі)

А вона заплакала, горко заридала,
Любила, кохала - в армію оддала. (двічі)

А в армію оддала під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б'ють барабани. (двічі)

А де б'ють барабани, громко вибивають,
Молоді реб'ята призов призивають. (двічі)

А за багатим сином отець, мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче. (двічі)

За багатим сином брати та сестриці,
А за сиротою дівки-жалібниці. (двічі)

Та й а за сиротою – дівки-жалібниці,
Пойдьом захищати совєцькі границі. (двічі)

На возмор'ї ми стояли, на германськом бережку да
На возмор'ї ми стояли на германськом бережку.

А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна да
А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна.

Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов да
Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов.

А з-под етого тумана враг-германець подойшов да
А з-под етого тумана враг-германець подойшов.

Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом да
Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом.

Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик да
Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик.

Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом да
Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом.

Шо й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку канарейка щебетала.

А у другім садочку канарейка щебетала,
А у третім садочку мати з сином стояла.

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочок, а хто ж тобі найвірніше?

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?".

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная, нєт на бєлому свєту.

Вона мною ходила, вона свєтом нудила,
Як мене спорожала, собі смерті бажала.

Як мене спорожала, собі смерті бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала.

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала — дрібні сльози проливала".

«Ой іди, мій синочку, на чотири годочки,
А на п'ятім годочку повертайся додомочку.

А на п'ятім годочку повертайся додомочку,
Повертайся додомочку, ізмий мені голівочку».