An eagle flew through a green garden

Шуміла ліщина, шумів темний гай, (двічі)
Вродливу дівчину козак покохав.

“Якщо ж ти бажаєш моєї краси, (двічі)
Візьми в мами серце, мені принеси!”

Три дня і три ночі козак сумував, (двічі)
Четвертої ночі він серце виймав.

Як вийняв він серце, упав та й лежить, (двічі)
А мамине серце за сином болить.

“Вставай же, синочку, вставай, не лежи,
Бери моє серце, дівчині неси!”

Прийшов до дівчини, низенько вклонивсь, (двічі)
“Чого ж ти бажала, того я й добивсь!”

“Козаче, соколе, що ж ти наробив? (двічі)
Я пожартувала – ти неньку згубив!”

Шуміла ліщина, шумів темний гай, (двічі)
Вродливу дівчину козак покидав.

Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать),
Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать).

Любив козак молоду дівчину,
Та й став її покидать,
Любив козак (парень) молоду дівчину,
Та й став її покидать.

Вона ж його ж, сволоч, отруїла,
Та й стала його питать,
Вона ж його ж, сволоч, отравила,
Та й стала його питать.

– Скажи, милой, ой скажи, чорнобривой,
Ой, чого ти зажури(вся),
– Скажи ж, милой, скажи, чорнобривой,
Ой, чого ж ти зажури(вся)?

Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві,
Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві?

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)