​​Летів орел через сад зелений

Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать.
Любив козак молоду дівчину, та й став її спокидать.

Вона ж його, сволоч, отруїла, та й стала його питать. (двічі)

«Скажи, милий, скажи, чорнобривий, ой чого ж ти заболів? (двічі)

Чі от пива, чі й от горілочки, чі й от сладкого вина?»

Ой летів орел через сад зелений,
Та й став калину клювать.

Та й став калину клювать,
Ой любив козак молоду дівчину
Та й не думав її брать.

Та й не думав її брать,
Ой взяла вона парня за рученьку,
Та й стала його питать.

Та й стала його питать:
“Ой скажи, скажи, мальчик розлюбезной,
Ой от чего ж ти заболєл?

От чєво ж ти заболєл?
Ой чи й од пива, чи й од горілоньки,
Ой чи й од сладкого вина?

Чи й од сладкого вина?”
“Ой ні й од пива, ні й од горілоньки,
Ой ні й од сладкого й вина”.

Ні й од сладкого вина,
"Ой скажи, скажи, мальчик розлюбезной,
Ой а де ж тебе поховать?"

Ой де ж тебе поховать?
"Ой поховай же, моя розлюбезна,
Ой де три шляхи з Криму йдуть.

Де три шляхи з Криму йдуть,
Ой один польский, а другий подольский,
А третій же на Москву.

Ой а третій на Москву,
Ой поховай же, моя розлюбезна,
Ой у зеленому саду.

У зеленому саду,
Ой нагорни жи, моя розлюбезна,
Ой високою могилу.

Високою могилу,
Ой посади ж ти, моя розлюбезна,
Ой червоною калину.

Червоною колину,
Ой рости, рости, червона калина,
Ой рости вгору й не хились.

Рости вгору не хились,
Ой гуляй, гуляй, молода дівчина,
Ой гуляй, за мной не журись!"

Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать.

Вона його сволоч отруїла, та й стала його питать. (двічі)

«Скажи, милий, скажи, розлюбимий, ой чого ж ти заболів?» (двічі)

«Сам не знаю, за ким я страдаю, мабуть, прийдеться вмирать. (двічі)

Похоронят мене на могилі, де сходяться три шляха. (двічі)

Один в Київ, другий у Полтаву, третій в самую Москву». (двічі)

Летів ворон через сад зелений, та й став калину клювать. (двічі)

Любив козак молоду дівчину та й став її покидать. (двічі)

Вона його сволоч отруїла, та й стала його питать. (двічі)

“Скажи, милий, скажи, чорнобривий, од чого ж ти захворав?
Чи й од пива, чи й од горілочки, чи й од сладкого вина?”

Летів орел через сад зелений,
Та й став калину клювать.
Летів орел через сад зелений,
Та й став калину клювать.

Любив козак молоду дівчину,
Та й став її покидать.
Любив козак молоду дівчину,
Та й став її покидать.

Вона ж його, сволоч, отруїла,
Та й стала його питать.
Вона ж його, сволоч, отруїла,
Та й стала його питать.

Скажи, милий, скажи, голуб сизий,
Ой чого ж ти заболів?
Скажи, милий, скажи, голуб сизий,
Ой чого ж ти заболів?

Чи од пива, чи од горілочки?
Чи од красного (сладкого) вина?
Чи од пива, чи од горілочки?
Чи од красного (сладкого) вина?

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)

Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать),
Летів й орел через сад зелений,
Та й став і калину клю(вать).

Любив козак молоду дівчину,
Та й став її покидать,
Любив козак (парень) молоду дівчину,
Та й став її покидать.

Вона ж його ж, сволоч, отруїла,
Та й стала його питать,
Вона ж його ж, сволоч, отравила,
Та й стала його питать.

– Скажи, милой, ой скажи, чорнобривой,
Ой, чого ти зажури(вся),
– Скажи ж, милой, скажи, чорнобривой,
Ой, чого ж ти зажури(вся)?

Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві,
Чи й од меду ж, чи й од горілочки,
Чи од проклятої любві?