​Ой я маю чорні брови

Несе Галя воду, коромисло гнеться,
За нею Іванко як барвінок вʼється. (двічі)

“Галю ж моя, Галю, дай води напиться,
Ти така хороша, дай хоч подивиться?”.

“Вода у ставочку, скільки хоч, напийся,
Я буду в садочку, приди, подивися”. (двічі)

“Прийшов у садочок, зозуля кувала,
А ти ж мене, Галю, та й не шанувала”.

“Стелися, барвінку, буду поливати,
Вернися, Іванку, буду шанувати”. (двічі)

Била мене мати березовим прутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом. (двічі)

А я собі стояла, поки півні піли,
На двері воду лляла, щоби не рипіли.

На двері воду лляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоби не сварила. (двічі)

А мати не спала, та все чисто чула,
Та й мене не сварила – сама такая була. (двічі)

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався?

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі)

Ой синку мій, синку, синку мій миленький,
Де ж ти, синку, цю нічку ночував, що й не роззувався?

Ночував я й нічку, ночував я й другу,
Ночував я у тії вдовиці, що сватати буду. (двічі)