Зійшов місяць серед неба

Зійшов же місяць за ту гору та вгору високо піднявсь,
Та й освітив усю долину та й знов за хмару заховавсь. (двічі)

А в тій долині єсть хатина, там тихо лампочка горить,
Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить. (двічі)

ー Ой доню ж, доню, моя доню, ти в мене галочка одна,
Не дожидай його додому, його й на світі вже нема. (двічі)

Багацько хлопців поверталось, багацько де кого й нема,
Багато дівчат заміж вийшло, а ти чого сидиш сама? (двічі)

ー Не хочу ж, мамо, за старого, старий не парочка мені,
Як оддаси мене за його, то зогнію в сирій землі. (двічі)

ー Іди ж ти, доню, за старого, старий жалітиме тебе,
І будеш жить за ним щасливо, і будеш згадувать мене. (двічі)

Ой зійшов місяць над горою та й всю долину освітив,
Як освітив же він долину, а сам за хмару закотивсь. (двічі)

А в тій долині є хатина, в хатині лампочка горить,
Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить. (двічі)

ー Ой доню, доню моя, доню, ти в мене зіронька й одна,
Не жди козаченька додому, його й на світі вже й нема. (двічі)

ー Багато хлопців повертались, багато їх уже й нема,
Усі дівчата вийшли заміж, а ти чого сидиш одна? (двічі)

Ой посадила я гвоздичок, а той гвоздичок не зійшов,
Ой як же його не любити, як він до серця підійшов. (двічі)

Відно рєчку далєко,
Вода сколивнулась,
А й у мене, молодца,
Ой серце стрепенуло.

Серце стрепенуло.
Сів на бистрого коня,
Ой далєко скочился.

Далєко скочився.
Возлє церковки святой
Ой конь остановився.

Став, остановився.
Я і скочив із коня
Та й перехрестився.

Та й перехрестився.
Я у церковку ввійшов,
Ой весь народ толпою.

Весь народ толпою.
Водять милую мою,
Ой водять кругом столу.

Водять кругом столу.
"Ой ти, милая моя,
Ой шо ж ти наробила?

Шо ти наробила?
З другим клятьбу прийняла,
Ой мєнє позабила?"

"Ой ти миленький же мой,
Розовой цвіточок,
Подарую я тобі
Ой носовой платочок!"

"А ти, милая моя,
Ти моє сердечко,
Подарую я тобі
Ой золоте колечко!".