​По полю ходила, квіточки рвала

Title​По полю ходила, квіточки рвала
GenrePersonal and Family Life
MotiveBetrayal, Unfortunate love, Orphan life, Foreign Land
Recording date12 May 1998
Recording location Shcherbynivka, Bakhmut district, Donetsk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
PerformersRaisa Starychenko (1933), Valentyna Pugach (1937), Polina Grebelіa (1954), Nadiіa Chupyr (1926), Galyna Kachan (1959)
CollectorsMotrіa Myshanych
TranscriptionYuriі Rybak
CollectionDonetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00
100

По полю ходила, квіточки рвала,
Кидала й бросала під ті ворота. (двічі)

Кидала й бросала під ті ворота.
– Не смійся, козаче, що я сирота. (двічі)

Не смійся, козаче, що я сирота.
Прийшов би ти сватать, а я б не пішла. (двічі)

– Не підеш, не треба, я ще й не прошу,
Поїду в Росію – там кращу знайду. (двічі)

Поїхав в Росію, в чужі города,
Не знайшов я кращу, як ти, сирота. (двічі)
Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 00:30
100
An orphan remained
Personal and Family Life
Mokhnach, Zmiivskyi District00:30

Осталася сирота,
Моряк взявся та й поїхав,

Осталася сирота.

Сиротою неякою,
Як людською клеветою.

Сиротою неякою,
Як людською клеветою.

0:00 02:55
100
​Летіла зозуля та й стала кувати
Personal and Family Life
Shcherbynivka, Bakhmut district02:55

Летіла зозуля та й стала кувати,
Ой то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (двічі)

Якби мати знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба. (двічі)

Горобчиком хліба, голубкою солі,
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі. (двічі)

Летіла зозуля та й стала кувати,
Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати.

0:00 02:12
100
​В кінці греблі шумлять верби
Personal and Family Life
Shcherbynivka, Bakhmut district02:12

В кінці греблі шумлять верби, що я й насадила.
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Нема його та й не буде – поїхав за Десну.
Сказав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)

Росла, росла дівчинонька та й на полі стала.
Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі, – така ваша доля:
Полюбила козаченька, при місяці стоя. (двічі)