Ні тучки, ні хмарки

Ой коли б той вечір та й повечоріло б,
Може б моє серце та й повеселіло.

Ой коли б той вечір та й сонечко зайшло,
Може б моє серце та й до мене прийшло.

Ой хоч не до мене, до моєї хати,
Стукає в віконце, щоб не чула мати.

Ой хоч і почує та й буде мовчати,
Вона не осудить рідного дитяти.

Ой як упускала – легенько зітхала,
А як виряжала – плакала, ридала.

Ой ти місяцю, я зіронька ясная,
Ой ти парубок, я дівчина красная. (двічі)

Ой ти парубок, я дівчина красная,
Ти в долу гуляв, я тобі коня пасла. (двічі)

Пасла я коня з вечора до півночі,
Упала роса на мої карі очі. (двічі)

Не так на очі, як на русую косу,
Серце, козаче, віночок не доношу. (двічі)

Ой ти місяцю, я зіронька ясная,
Ой ти парубок, я дівчина красная. (двічі)

Ой устану ранесенько,
Вмию личко білесенько.
Іще сонце не зійшло –
В мене личко розцвіло.

Ой пішла я та й по сіно,
В мене личко зрум’яніло.
Ой чи брала, чи не брала –
Василечка повстрічала.

Василечку, серце моє,
Нав’яжи сіна в’язок двоє.
Він у в’язки пов’язує,
Та й на мене підморгує.

“Ой дівчина чепурненька,
Сама станом ти гарненька.
Ой у в’язки пов’язую,
Обніму та й поцілую.”

“Личко не дам цілувати,
Віднеси сіно до хати.
А як любиш, не жартуєш,
Біля хати поцілуєш.”

До роботи він береться,
Несе сіно – спина гнеться.
Сіно несе, помагає,
Нехай сватів засилає. (двічі)