Digital archive of folklore

На Петра хліб пекла, на Йвана вибирала,
Купала на Йвана!

Стояли коні на припоні, та попутані, та понуздані,
Купала на Йвана!

Купався Денис, та й кладці завис,
Купала на Йвана!

Купався Іван, та й у воду упав,
Купала на Йвана!

Купався Петрусь, та й у воду плюсь,
Купала на Йвана!

Чи дома дома пан господар?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

А я знаю, що він дома,
Сидить же він в кінці стола,
Щедрий вечір, добрий вечір, д
Добрим людям на весь вечір!

А на йому шуба люба,
А на шуботці калиточка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

А в калиточці сім селезнечків,
Сьому, тому по селезнечку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Сьому тому, по селезнечку,
А нам, браттям, по пиріжечку!
Ожидайте вечір добрий,
А нам дайте пиріг добрий!

А в дядька, дядька,
Тьотка гладка,
Не хочеш вставати,
Щендрівникам давати!

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василику, тату,
Пусти нас у хату,
Ми жита не жали,
Чесний хрест держали,
Золоту кадільницю,
Кадійтеся, люди,
Бо в вас Христос буде,
Богу свічку ставте,
А нам пиріг дайте!

З празником вас, з вечором, будьте здорові!

Не доходила, ой не догуляла, світ собі зав'я- зав'язала,
Не доходила, не догуляла, світ собі зав'язал(а).

Зав'язала світ із молодих літ, дівкою молодою,
Зав'язала світ із молодих літ, дівкою молодо(ю)

Дівки гуляють, косами мають, мене не примають,
Дівки гуляють, косами мають, мене не прима(ють).

Ой ти кринице, холодна водице, чом рано замирзаєш?
Ой ти кринице, холодна водице, чом рано замирза(єш)?

Ой як же мені не замерзати, не хотят води брати,
Ні води брати, ні виливати, ні піском обсипа(ти).

Забувай, дівонько, забувай Галинко, кого вірно любила,
Забувай дівонько, забувай, Галинко, кого вірно люби(ла).

Люби одного Іванка свого, Бог тобі судив його,
Люби одного Іванка свого, Бог тобі судив йо(го).

Ой шо Бог, то Бог, то добрі люди, то вас парочка буде,
Ой шо Бог, то Бог, то добрі люди, то з вас парочка бу(де).

Зелений дубочок на яр похилився,
Та й молодий козаче, ой чого й зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Та й воли не пристали, ой з дороженьки і не збився.

Воли не пристали, з дорожки не збився,
Та й я й мо-, молоденький, ой біз долі вродився.

Ой піду я в поле шукать свою долю,
Та не найшов я долі, а найшов синє море.

А у тому морі хлопці-риболови,
Ой ви, хлопці, ой роздобрі молодці.

Ой закинтє сєті, вловіт мою долю,
........
Щука-риба грає....
Молодому козаченьку ой долі немає.

Нашій неньці та й полегшало,
Нашій неньці та й полегшало,
Шо в коморі та й поменша(ло).

А свекрусі та й погіршало,
А свекрусі та й погіршало,
Що в коморі та й побільша(ло).

Од села до села буду танцювати,
Кури, яйця продала, та немає хати!

Танцювала, танцювала, побила ботінки,
Осталися на ногах чулки та резинки!

Пріпєвать, пріпєвать, нада совєсть понімать,
У нашего гармоніста уже пальчікі болят.

Гармоніст, гармоніст, ти не задавайся,
Як би в тебе не гармошка - начорта ти й здався!

Нє тєбе, падружка, пєть, нє тєбє пріказивать,
Твоїм длінним язиком, ско(во)роди подмазивать!

Раньше билі мальчікі, воділі в рєсторанчікі,
А тєперь такая шваль, ім в кіно білета жаль!

Ой грай, гармоніст, поки буде жарко,
Ти не з нашого села, нам тебе не жалко!

А в нашого гармоніста на гармошкє дудочка,
А в чужого гармоніста ухажорка дурочка!

У (нашого) гармоніста кучєрява голова,
Яку шапку не надіне, то велика, то мала!

Гармоніст, гармоніст, він цибулю дуже їсть,
Як на вулицю іде, і кричить - (цибуля де?)

....

Калина-малина, ні сладка, ні горька,
|Ой там заплакала салдатськая жонка.| 2

Вона заплакала, горько заридала,
|Любила й кохала, в салдати отдала.| 2

В солдати отдала, під город Варшаву,
|Під город Варшаву, де бьють барабани.| 2

Та під город Варшаву, де бьють барабани,
|Де бьють барабани, громко вибивают.| 2

Де бьють барабани, громко вибивают,
|За багатим сином батько й мати плаче.| 2

За багатим сином батько й мати плаче,
|А за сиротою чорний ворон кряче.| 2

Значить, кругом стають дітки, так?
Посередині сажають, хоть ставлять, хоть сажають дитинку... ну дєвочку, чи мальчіка, сажають... Він сидить, а ті ходять кругом, за руки беруться, і ходять кругом, і співають:

Іван-поливан,
Поливанова жена,
Край дорожки жила,
Голова заболіла,
Хрону захотіла!
Хрін, хрін, пора тебе рвати!

А те, шо сидить усередині, каже:
Ще рано! Ми тіки посадили!
І впʼєть же співають:

Іван-поливан,
Поливанова жена,
Край дорожки жила,
Голова заболіла,
Хрону захотіла!
Хрін, хрін, пора тебе рвати!

Дуже кричать діти:
Ше тіки зацвів!

Упʼєть співають "Іван-поливан..."
І впʼєть кричать:

Хрін, хрін, пора тебе рвати!
Уже одцвівся!

А тоді впʼєть співають, оце ж в кружках ходять:
Хрін, хрін, пора тебе рвати!

Пора! (кажуть)

Тоді розходяться на дві половини, і тягнуть те дитинча, що посередині сидить. Одні туди, другі туди!
А шо, за руки, за ноги?
Ну отак, обнімати. За руки, за ноги потягнеш так, шо й розірвеш...А так же ж беруть діток і тягнуть...і витягли хрін. Оце тобі і все!

Не дивиться зятю, в землю,
А дивись у кишеню,
Витягай грошей жменю,
Клади на тарілку,
Викупай собі жі(нку)!

А в нашого свата,
А в нашого свата,
Соломняна хата,
Сволоки з осики,
Дівчата засци(ки).

Ой свату свату,
Пусти нас у хату,
Нас не багато - семеро,
...
Всім по семеро і хату перевернемо!

Ой з-за гори камʼяної голуби літають,
Не зазнала роскішоньки, вже літа минають.

Запрягайте, хлопці, коні, коні вороніє,
Та й поїдем доганяти літа молодіє.

Ой догнали літа мої на каменнім мості,
Ой вернітся, літа мої, хоч до мене в гості!
Ой вернітся, літа мої, хоч до мене в гості!