Digital archive of folklore

Ой на річки на Ордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Вона прала, випирала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Де не взялись ангелята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Взяли ризи на крилята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Та понесли попід небесами,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям(и) на здоровʼя!

Меланка ходила,
Васильку просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
і в копи не клала,
Золотий хрест держала,
Золоту кадільницю,
Радійтеся люди,
До вас Христос буде,
Богу свічу ставте,
А нам пиріг дайте!

Добрий вечір! Винесіть вареника!

Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать. (двічі)

Любив козак й молоду дівчину, та й став її спокидать. (двічі)

Вона його, сволоч, отруїла, та й стала його питать. (двічі)

«Скажи, милий, друг мой розлюбимий, ой чого ж ти заболів? (двічі)

Чі од пива, чі од горілочки, чі й от сладкого й вина?» (двічі)

"Сам не знаю, за що я страдаю, та й прийдьотся ж помирать!" (двічі)

Ой орьол, ти й орьол, сизокрилой ти мой,
Ти літаєш висако, ти биваєш далєко.

Чи не був ти й орьол, на Вкраїні моїй?
На Вкраїні моїй, там дівчина моя.

Там дівчина твоя, вона й журиться,
Вона журиться ще й печалиться.

Вона журиться ще й печалиться,
За тобою, козаком, побивається.

Ой гиля, гиля, сірі гуси на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спать,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Не топила я, не варила я,
Не для тебе, серденько, приготовила. (двічі)

Меланка ходила,
Васильку просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Чесний хрест держала,
Золоту свічу ставте,
А нам пиріг дайте!

Хоч маненький, та повненький,
Біз рук, біз ніг, щоб не впав у сніг!

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

А я за нею, як за зорею,
Сірим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі)

"Дівчино моя, напої коня,
З рубленої нової криниці, з повного відра!" (двічі)

"Як будеш ти мій, буду я твоя,
Тоді буду коня й напувати з повного відра!" (двічі)

"Дівчина моя сідай на коня,
Та й поїдем у чистоє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла!" (двічі)

Щось у лєсє зашумєло,
Щось у в лєсє зашумєло,
Побіжал я туда смє(ло).

Побіжал я туда смєло,
Та й найшов я собі пару,
Лет сімнадцяти дєвчо(нку).

Лет сімнадцяти дєвчонку,
По бєрєжку прахажала,
Нема й того, що й бажа(ла).

Нема його та й не буде,
Нема його та й не буде,
Розраяли його лю(ди).

Розраяли, розсудили,
Розраяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходи(ли).

Розразяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходили,
А ми в парі ходить будем.

А ми в парі ходить будем,
А ми в парі ходить будем,
І другу друга любить будем.

Цвіте, цвіте,черемшина, ягідок не має,
А хто в приймах не буває, той горя не знає. (двічі)

А я в приймах, а я в приймах, ой я горе знаю,
Кулаченьки під воченьки та й спати лягаю. (двічі)

Як поїхав приймаченько у поле й орати,
Та й не дала йому теща хліба, солі взяти. (двічі)

Оре, оре приймаченько, на шлях поглядає,
Усім жінки несуть їсти, а йому й нема. (двічі)

Їде, їде приймаченько, у трубочку свище,
Ховай, теща, хліб і сало, їде приймачище. (двічі)

Не успів же приймаченько на лавочку сісти,
Наказала йому теща: "Неси курям їсти!" (двічі)

Щоб ті кури поздихали і хата згоріла,
Ой як мені приймацькеє життя й надоїло. (двічі)

Цвіте, цвіте,черемшина, ягідок не має,
А хто в приймах не буває, той горя не знає. (двічі)