Ой гиля, гиля, сірі гуси на став

Ой гиля ж, гиля, гусоньки, ой да й на став,
ー Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще не спав.

Ой не спав же, не спав, та й не буду я й спать,
Ой дай мені, дівчино, повече.. повечеряти.

ー Єсть у мене вечеря ー рибка печена,
Не для тебе, серденько, пригото… приготовила.

Ой гиля й гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спати,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
А й шла по водиченьку - відра побила. (двічі)

В мене вечеря рибка й печена,
Нк для тебе, серденько, й приготовлена. (двічі)

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, та й буду спати,
Тілько дай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Ни для тебе, серденько, приготовила. (двічі)

(Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,)

Добрій вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, не буду ой спати,
Ой подай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Ой у мене вечеря, рибка печена,
Не для тебе, серденько, приготовлена. (двічі)

А ми рибку поїмо, горілочку попʼємо,
Із тобою, середенько, поговоримо. (двічі)

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спать,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Я й для тебе, серденько, не зготовила. (двічі)

Ой гиля, гиля, гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спати,
Дай же мені, дівчино, повече-, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не не варила,
Та йшла по водиченьку відра по-, відра побила. (двічі)

В мене вечеря рибка спечена,
Не для серденько пригото-, приготовлена. (двічі)

Ой гиля, гиля, гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой, гиля-гиля, й гусонький й на став,
«Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, не буду й спати,
Ой дай мені, дівчино, й повече… повечеряти». (двічі)

«В мене вечеря й рибка печена,
Задля тебе, серденько, й пригото… й приготовила». (двічі)

«Рибку поїмо й пивком зап’ємо,
Із тобою серденько й погово… й поговоримо». (двічі)

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

А я за нею, як за зорею,
Сірим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі)

"Дівчино моя, напої коня,
З рубленої нової криниці, з повного відра!" (двічі)

"Як будеш ти мій, буду я твоя,
Тоді буду коня й напувати з повного відра!" (двічі)

"Дівчина моя сідай на коня,
Та й поїдем у чистоє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла!" (двічі)

Щось у лєсє зашумєло,
Щось у в лєсє зашумєло,
Побіжал я туда смє(ло).

Побіжал я туда смєло,
Та й найшов я собі пару,
Лет сімнадцяти дєвчо(нку).

Лет сімнадцяти дєвчонку,
По бєрєжку прахажала,
Нема й того, що й бажа(ла).

Нема його та й не буде,
Нема його та й не буде,
Розраяли його лю(ди).

Розраяли, розсудили,
Розраяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходи(ли).

Розразяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходили,
А ми в парі ходить будем.

А ми в парі ходить будем,
А ми в парі ходить будем,
І другу друга любить будем.

Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать. (двічі)

Любив козак й молоду дівчину, та й став її спокидать. (двічі)

Вона його, сволоч, отруїла, та й стала його питать. (двічі)

«Скажи, милий, друг мой розлюбимий, ой чого ж ти заболів? (двічі)

Чі од пива, чі од горілочки, чі й от сладкого й вина?» (двічі)

"Сам не знаю, за що я страдаю, та й прийдьотся ж помирать!" (двічі)