Digital archive of folklore

Сяк-так, до вечері будем жить,
А ввечері мій миленький прибіжить,

А я йому усю правду скажу,
Через кого на вулицю не хожу.

Через Ваню, через купчика,
Через сивого голубчика!

Брешеш, дівчино, брешеш,
Щовечора на вулицю чешеш!

Щовечора і щораночку,
Полюби мене коханочку!

Вітер з поля, вітер повіває,
Мати дочку про життя питає.

Мати дочку про життя питає,
“Спитай, мати, сірого й утяти.

Сіре утя на морі й ночує же,
Воно ж моє все горечко чує!”.

“Не хочу Галю тебе я сердить, назад до серця прикладать,
А хочу Галю тобі сказати, що я надумав покидать!”.

“Чого ж ти, Ванька, не казав раньше, поки ти мене дурив?
Ізвів з ума ти, і серце моє, і жизнь мені занапастив!

Дивися, Ванька, я побігла, там де пливуть три короблі!”,
Упала в воду, і все затихло, найшла прихилище собі.

Пішов Ванька на той берег, вийняв платочок з кармана,
Кинув на воду: “Забери, Галю, це той платок, що ти дала!”.

Прийшов Ваня, прийшов додому, і стакан чаю налива,
Глянув на воду, згадав про Галю, на воді роза розцвіла.

Де ж та роза, де ж та червона, що я її все поливав?
Ой де ж та Галя, моя кохана, що я за неї був все віддав?

Ванєчка, Ванюша, Ванєчка-душа,
Я й з тобой, Ванюшечка, ой не нажилася (же). (двічі)

Я з тобой Ванюшечка, не нажилася же,
Ти сів та й поїхав, а я й осталася (же). (двічі)

Ти сів та й поїхав, я й осталася же,
А вже ж та дорожечка та травой заросла (же). (двічі)

А вже ж та дороженька травой заросла же,
А я, молодая, та вдовой зосталась. (двічі)

“Кидай, Петре, жінку, а я чоловіка,
Та й поїдем на Вкраїну, де весело жити” (двічі)

“Боюсь, Катря, боюсь, щоб нас не спіймали,
Ой щоб наших білих ручок назад не звʼязали” (двічі)

Косе Семен, косе, на шлях поглядає,
Усі жінки обід несуть, моєї немає.

Кинув косу в росу та й пішов до хати,
Питається малих діток: “А де наша мати?”. (двічі)

“Наша мати пішла у луг по калину,
Нам сказала, приказала, що я вас покину. (двічі)

Наша мати пішла у луг по телята,
Нам сказала, приказала, що ви сиротята” (двічі)

Коляд-коляд, колядил, я у батькі адин,
Міня батько послав, шоб я дєнєг достав,
А я дєнєг нє достал, только даром проспівав!

Кажу:

– Ну, іди з богом! (сміється)
Це хлопчик вам співав?
– Да! А тоді дала йому канфет, він іспугався, що я кажу: “Ну іди з Богом!” (сміється) Отак!

Це на це Різдво до вас хлопець колядувати приходив? А у вас в селі ходять колядувати?
– Обізатєльно! Отакіє пацани, багато ходять…

Посіяла огірочки в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі деньо(чки) (варіант – годочки). (двічі)

На п’ятий день побачила, як корову гнала,
“Добрий вечір!” не сказала, бо мати стоя(ла). (двічі)

“Добрий вечір!” не сказала, щоби не свари(вся). (двічі)

Марусю, Марусю, тужу за тобою,
Не одну я нічку простояв з тобою.

Не одну я нічку, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю я надію.

По садочку ходю і коника водю,
Через батька, матір нежонатий ходю.

Через батька, матір, через рідну сестру,
Не могу Марусі додому привести.

Прийшла та Маруся та й стала в куточку,
“Прийми мене, ненько, за рідную дочку!”.

“А я дочок маю, чужих не приймаю,
А сина маю, за тебе не даю.

Продам коні, вози, візьмем тобі гроші!”
“Твого сина люблю, бо твій син хороший!”.