Digital archive of folklore

Як виходив я із хати,
Прощай, рідна ж моя мати,
Гей, гей, доля моя,
Де ж ти водою запливла?

Як виходив я з крильця,
Прощай, рідна сестриця,
Гей, гей, доля моя,
Де ж ти водою запливла?

Як виходив я з двора,
Прощай, родіна моя,
Гей, гей, доля моя,
Де ж ти водою запливла?

Ой лежить чумаче...
.....
Аж піт очі заливає.

Аж піт очі заливає же,
Ой лежить чумак в холодку під возом,
Та й з косарика сміється.

Та й з косарика сміється,
Ой смійся, смійся, ой вражий чумаче,
За сміх тобі горе буде.

Ой п'є чумак п'є, в його гроши є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні, дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой сину, мій сину, дитина моя,
Ой перестань ти горілочки пити, бо про, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой сину, мій сину, дитино моя,
Ой перестань ти до вдови ходити, бо зве-, бо зведе з ума. (двічі)

(Ой мамо моя, не покину горілочки пити, бо солодкая,

Ой мамо моя, не покину я до вдови ходити, бо харошая.)

Ой ходив журавлик та й понад бережком,
Та й заглядає в воду.

Та й заглядає в воду…
Ой а хто же, кого же ой вірно любить же –
Той бреде через воду.

Ой брела річку, ой брела другую,
Ще й половина става.

Ще й половина става,
Ой, сватай мене же, ой, козаченько же,

Та й не вводь мене в славу.

Промовляє текстом:

Ой не я тебе в славу вводю –
Ти сама в славі ходиш.

Ти сама в славі ходиш,
Що звечора та й до ранку
По вулиці бродиш.

Ой, по вулиці, по розпутниці
Сина спородила.

Сина спородила,
Ой внесла у річку в Дунай –
Сина утопила.

Ой пливи ж, пливи, мій синочку, вмісті з рибоньками,
А я піду погуляю вмісті з дівоньками.

Ой ходила та й Ліда по крутій горі,
Начесала русу косу по всій голові.

Розчесала русу косу по всій голові,
Нагляділа селезеня по бистрій воді.

Нагледіла селезеня по бистрій воді:
ー Прилинь-прибудь, мій батечко, цей вечір к мені.

Розкопаю гору же,
Ой розкопаю же гору же,
Ой посадю же я же ро(зу).

Не повная роза,
Ой не повная же роза же,
Ой, не вірна сторо(жа).