Digital archive of folklore

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комору.

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му).

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться).

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А він мені, розсукин син,
Правдоньки не каже.

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.

(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)

Всі садочки зеленіють, одна же суха слива. (двічі)

Всі дівчата заміж ідуть, а я й не щаслива. (двічі)

Як зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду. (двічі)

Пливи, пливи, з рожі квітка та й до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка та й на поріг стала. (двічі)

Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля. (двічі)

Полюбила миленького, при місяці стоя.(двічі)

Що учора та й за неділенька була,
Що дівчина же та й на вулиці не була.

Вона мабуть, та нездоровая була,
Вона, мабуть, мале дитя родила.

Вона, мабуть, та й мале дитя родила,
А зродивши та й в Дунай річку однесла.

Пливи, пливи, та й мале дитя діками,
А я піду та й погуляю з дівками.

Мабуть мені та й із дівками не гулять,
Мабуть мені та й мале дитя колихать.

А в Єрусалимі рано задзвонили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь ве(чор)!

Рано задзвонили, людей побудили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь ве(чор)!

А Божая Мати сина породила,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь ве(чор)!

(Собор собирали, думали-гадали,
Думали-гадали, яке ім'я дати?
Дали сину ім'я – святоє Рождєство,
Святоє Рождєство нам радість принесло).

Купавсь Іван та й у воду впав,
Купала на Йван(а)!

Ішли молодички та й по полунички,
Купала на Йван(а)!

Як сів Христос вечеряти,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Сідай, синку, вечеряти,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Вечеряй, синку, собі на здоров’я,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!