Ой колись була розкошонька
До пошуку| Назва | Ой колись була розкошонька |
|---|---|
| Жанр | Солдатська |
| Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський, В. М. Осадча, С. А. Крейт, О. Б. Прядкіна |
| Транскрипція | К. О. Курдіновська |
| Аудіо файл |
Ой колись була розкошонька,
А тепер стала неволенька.
Ой тепер стала неволенька,
Ой болить серце, головонька.
Ой берут брата у солдати,
А за ним плаче батько й мати.
А й за ним плаче батько й мати,
Ще й три сестриці-жалібниці.
Ой що старша сестра коня веде,
Середульша сестра сідло несе.
Середульша сестра сідло несе,
А найменша сестра листа пише.
Ой вона пише-виписує,
Та й свого брата випитує:
«Ой ти, братіку наш, ти один у нас,
Ой коли прийдеш в гості до нас?»
«А ти, сестро моя, найменшая,
Ти досада моя найгіршая.
Ой піди, сестро, до Дунаю
Та візьми, сестро, піску з краю.
Та візьми, сестро, піску з краю,
Та й посій же, сестро, на камені.
Як на камені пісок зійде,
Ой тоді ж братік в гості прийде".
Ой нема піску, нема сходу,
Ой нема брата із походу.
Ой нема піску, вода змила,
Та нема брата, пуля вбила.