Ой горе жити лебедику самому
Назва | Ой горе жити лебедику самому |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещаслива доля, Позашлюбна дитина |
Дата запису | 1 серп. 1991 р. |
Місце запису | с. Морозівка, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Іванько Парасковія Іванівна (1912), Костянтинова Ганна Дмитрівна (1911), Мороз Ганна Яківна (1918) |
Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
Слухати аудіо
Ой горе жити лебедику самому,
Що поросло біле пір’я по йому.
Що поросло біле пір’я по йому,
То ж не пір’я, то дівочая краса.
Чого в дівки незаплетена коса?
Либонь дівка на вулицю ходила.
Либонь дівка на вулицю ходила,
Либонь дівка мале дитя родила.
А зродивши, в китаєчку поклала
І на Дунай-річку однесла:
«Пливи, пливи, моє дитя, за водой,
А я піду вслід, плачучи за тобой.
Пливи, пливи, моє дитя, ріками,
А я піду в сад гуляти з дівками».
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой ковалю, коваленко | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балада | с. Терни, Лубенський район | 02:53 |
Ой ковалю, коваль, коваленко, Чи й у тебе жиліза немає, Єсть у мене жилізо і сталі, Єсть у мене дочка Катерина, Вона ж мені слави наробила, Із півночі сина породила, | |||
Що й учора ой за неділенька була | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:55 |
Що й учора за неділенька була, Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила, «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки й ні отца, Я думала, ой що й Ванюша парочка, Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, | |||
Ой ти дівко благородна | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 06:35 |
Ой ти, дівко, благородна, Бо дворянин пізно ходить, Ізвів одну, звів другую, Хіба вже я дурна була, Ізвів з ума, сів на коня: "Не сама я зосталася, Шо й у лузі на долині Колихала та й плакала: Послухала дворянина, Ой у лузі на терночку |