Головна
Ой горе жити лебедику самому

Ой горе жити лебедику самому

Назва	Ой горе жити лебедику самому
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Позашлюбна дитина
Дата запису	1 серп. 1991 р.
Місце запису	с. Морозівка, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Іванько Парасковія Іванівна (1912), Костянтинова Ганна Дмитрівна (1911), Мороз Ганна Яківна (1918)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой горе жити лебедику самому,
Що поросло біле пір’я по йому.

Що поросло біле пір’я по йому,
То ж не пір’я, то дівочая краса.

Чого в дівки незаплетена коса?
Либонь дівка на вулицю ходила.

Либонь дівка на вулицю ходила,
Либонь дівка мале дитя родила.

А зродивши, в китаєчку поклала
І на Дунай-річку однесла:

«Пливи, пливи, моє дитя, за водой,
А я піду вслід, плачучи за тобой.

Пливи, пливи, моє дитя, ріками,
А я піду в сад гуляти з дівками».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:13 100	Ой у полі полинок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	03:13	Ой у полі полинок, чом не стелисся? Молодий пареньок, чом не женисся? (двічі) Чи тобі, полинок, в полі росту нема? Чи тобі, пареньок, в селі дівки нема? (двічі) “Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна, Тільки Галя одна, та й ту звів я із ума. (двічі) А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня, А сам сів на коня: “Прощай, Галочко моя!” (двічі) І шумить, і гуде, ой, край віконечка, “Вийди, Галю моя, й до світ сонечка!” (двічі) “Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене, Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі) Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку, Ти ж покинув мене, ще й дитиночку!” (двічі)
0:00 03:05 100	Ой у лузі, та й ще при березі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Камʼянка, Дворічанський район	03:05	Ой, у лузі та ще й при березі червона калина, Спородила ж малада дівчина харо-, харошого сина. Харо-, харошого сина, Ой, де ж вона його спородила? –– В зеленій діброві, Ой, не дала ж тому ж козакові не ща-, не щастя й не долі. Не ща-, не щастя й не долі, Тільки ж дала ж тому козакові личко, личко, чорні брови, Було б тобі, та моя ж рідна мати, цих брів, цих брів не давати! Цих брів, цих брів не давати, Було б тобі, та моя ж рідна мати, щастя, щастя, долю ж дати. (двічі)
0:00 02:14 100	Як було мнє лєт сімнадцять	Пісні з особистого та родинного життя 2 Романси,Сучасні пісні та новотвори	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	02:14	Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво. То я й не знала нічого, А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного. Я й полюбила одного, Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла. Що сама себе прокляла, Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках. Іще й малютку на руках, А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго. Вона похожа на нєво, Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.