Щедрі, щедрі, щедрівочка

Ой на горі, на Ярусалимі,
Ой там жиди Христа уловили.

Та й уловили, умертвили,
На каторім древі розпинали.

На каторім древі розпинали,
І руки, і ножки гвоздьом прибивали.

І куди несли – ріки текли,
І ріки текли кров′яниї.

І ріки текли кров′яниї,
І во гроб його положили.

І во гроб його положили,
І тяжьолий камінь накотили.

(І терновий вінець наложили,
І во гроб його положили.

І чижьолий камінь накотили,
І стороженьку постановили.

Вся стороженька обіснула,
А Діва Марія прилинула.

Ой, сину ж мій, ой, Боже мій,
Та за кого ж ти помираєш?

Та й за кого ж ти помираєш,
Чи за нас, грєшних, страсть приймаєш?

І прийняв страсті, прийняв рани,
За всіх превославних христіани).

Ой на горі, на Ярусалимі,
Ой там жиди Христа й уловили.

Та й уловили, й умертвили,
На капері древі розпинали.

На капері древі розпинали,
Гвоздям руці, нозі прибивали.

Гвоздям руці, нозі прибивали,
А й куда же несли – ріки текли.

А й куда несли – ріки текли,
А й у гроби клали – ріки стали.

А й сосновой доской засклепили,
І важкий камінь на груди скотили.

(І важкий камінь на груди скотили,
І шалівочкою обстановили.
І шалівочкою обстановили,
І сторожечку постановили.
Та й стій, стороженько,
Поки прийде Діва Марія,
Діва Марія, Христова Мати.
Та й стороженька обіснула,
А Діва Марія прилинула.
Ой, стороженько, відступися,
А ти, мій синочок, обізвися.
Ой за кого ж ти помираєш?
І за кого ти страсть принімаєш?
Та чи за мене чи за себе?
Чи за увесь мір хрістіянський?
Ні за тебе, ні за мене,
А за увесь мир христіянський).

Ой на річці, на Ярдані,
Там Пречиста ризи брала,
Свого сина сповивала,
Де взялися два анголи,
Узяли Христа аж під небеса,
Усі небеса розтворилися,
Усі святиї поклонилися!

Вечір добрий!