Сохне, в'яне сосононька
| Назва | Сохне, в'яне сосононька |
|---|---|
| Жанр | Козацькі |
| Дата запису | 8 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Романовна Майборода (1924) |
| Збирачi | Наталія Олійник |
| Транскрипція | Оксана Бабенко |
Слухати аудіо
Сохне, в’яне сосононька, сохне, в’яне сосононька,
Сохне, в’яне сосононька, плаче-рида дівчино(нька).
Вона плаче, ще й ридає, Ввна плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на шлях битий погляда(є).
Шляхом битим козаки йдут шляхом битим козаки йдут,
Шляхом битим козаки йдут, за собою коня ве(дуть).
–Ой ти коню сивогривий, ой ти коню сивогривий,
Ой ти коню сивогривий, скажи, коню, де мій ми(лий)?
–А твій милий за Дунаєм, а твій милий за Дунаєм,
А твій милий за Дунаєм, сивих коней напува(є).
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| З броду, броду брала дівка воду | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | с. Ясенове, Охтирський район | 04:41 |
З броду, броду брала дівка воду, Десь не взялась серед моря хвиля, Десь не взялись три козаки з поля, Один каже: "Щука-риба грає!", Третій каже: "Я коника збуду, "Рятуй, рятуй, бери з мене плату!", Я й не хочу з тебе плати брати, "Краще буду в море потопати, | ||
| Ой хіба я в лузі не калина була | Пісні з особистого та родинного життя | с. Задонецьке, Зміївський район | 02:19 |
Ой хіба я в лузі не калина була, Ой хіба я в полі не пшениця була, Ой хіба я в лузі не травиця була, Ой хіба я в батька не дитина була, Чи не було річечки утопиться міні, | ||
| Ой у полі озеречко | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 03:22 |
Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Козак коника сідлає, до коника промовляє: Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі) |