Ой хіба я в лузі не калина була

НазваОй хіба я в лузі не калина була
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
Дата запису8 лип. 2000 р.
Місце записус. Задонецьке, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГалина Романовна Майборода (1924)
ЗбирачiНаталія Олійник
ТранскрипціяСергій Катречко

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой хіба я в лузі не калина була,
Ой хіба я в лузі не червоная й булa?
Взяли мене поламали,
І в пучечки пов'язали,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в полі не пшениця була,
Ой хіба я в полі та й не ярая й була?
Взяли мене покосили,
І в снопики ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в лузі не травиця була,
Ой хіба я в лузі не зеленая й була?
Взяли мене покосили,
І в копиці ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в батька не дитина була,
Ой хіба я в батька не коханая й була?
Взяли мене заміж дали,
І світ міні зав’язали,
Така ж доля моя,
Гей, така доля моя.

Чи не було річечки утопиться міні,
Чи не було кращого й улюбиться міні?
Були річки – постікали,
Були кращі – кращих брали,
Така доля моя,
Гей, така доля моя.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:37
100
Сохне, в'яне сосононька
Козацька
с. Задонецьке, Зміївський район01:37

Сохне, в’яне сосононька, сохне, в’яне сосононька,
Сохне, в’яне сосононька, плаче-рида дівчино(нька).

Вона плаче, ще й ридає, Ввна плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на шлях битий погляда(є).

Шляхом битим козаки йдут шляхом битим козаки йдут,
Шляхом битим козаки йдут, за собою коня ве(дуть).

–Ой ти коню сивогривий, ой ти коню сивогривий,
Ой ти коню сивогривий, скажи, коню, де мій ми(лий)?

–А твій милий за Дунаєм, а твій милий за Дунаєм,
А твій милий за Дунаєм, сивих коней напува(є).

0:00 03:06
100
Та ой чия ж то та й пшениченька
Пісні з особистого та родинного життя
с. Гетьманівка, Шевченківський район03:06

Та ой чия ж то же та й пшениченька,
Та що довгії же гони.

Та й що довгії гони же,
Та ой то ж того же та й козаченька же,
Та й шо чорнії брови.

Та й що чорної брови,
Та ой чиї ж то же та й сірії воли же,
Та й по горі ходили.

Та й по горі же ходили,
Та ой то ж того же та й козаченька же,
Та й шо ми трьох любили.

Та й що ми трьох любили,
Та як первая же та й полюбила же,
Та й колечко дарила.

Та й колечко дарила,
Та як другая же та й полюбила же,
Та й білую постіль слала.

Та білую постіль слала,
Та як третяя же та й полюбила же,
Та й причарувала.

Та й причарувала,
Та чаруй, чаруй та моя же мила,
Та й коли удалося.

Та коли удалося,
Та якби мені ж з твоїм білим личком же
Та й жити довелося.

0:00 01:51
100
В моєму саду айстри білі
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романс

с. Задонецьке, Зміївський район01:51