Тиха, тиха на дворі погода

Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з походу. (двічі)

Іще тихша погодонька буде,
Як мій милий з походу прибуде. (двічі)

Іде милий, іде по дорозі,
Стріча милу з дитям на порозі. (двічі)

– Здоров, мила, здоров, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина? (двічі)

– Була в мене циганка уранці,
Та й забула дитину на лавці. (двічі)

– Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина. (двічі)

А в циганки дитина чорнява,
А у тебе на руках білява. (двічі)

– Був у мене козак опівночі,
Та й оставив свої карі очі. (двічі)

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:39
100
Тиха, тиха на дворі погода
Пісні з особистого та родинного життя
с. Кутьківка, Дворічанський район02:39

Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з похода,
Нема мого милого з похода.


А ще тихша погодонька буде,
Як мій милой з похода прибуде,
Як мій милой з похода прибуде.


Іде милий, іде й у дорозі,
Стоїть мила з дитям на порозі,
Стоїть мила з дитям на порозі.


– Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина?
Чия в тебе на руках дитина?


(– Проходила циганочка вранці,
Та й забула дитину на лавці.


– Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина.


У циганів дитина чорнява,
А у тебе на руках білява.


– Ходім, милий, ходімо до хати,
Буду тобі всю правду казати.


– Ночував у мене козак аж три ночі.
Та й оставив свої карі очі.


– Ходім, мила, ходімо до хати,
Буду тебе, мила, катувати.)

0:00 03:16
100
Пісні з особистого та родинного життя
смт Малинівка, Чугуївський район03:16

Ой коли той вечір та й повечоріє,
Коли мій миленький та й до мене прийде?

Ой хоч не до мене, до моєї хати,
До того віконця, де спати лягати.

Спатоньки лягала, правдоньки питала,
Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся?

Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся?
До другої ходиш, та й не признаєсся.

І ходити буду, і любити буду,
По правді признаюсь, сватати не буду.

Єсть у мене жінка, ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє, похожі на мене.

Ще й діточко двоє, чорнові обоє,
Ріжуть моє серце на четверо двоє.



0:00 03:49
100
І вітер не віє, листя не колише
Пісні з особистого та родинного життя
сел. Печеніги, Чугуївський район03:49

І вітер не віє, листя не колише,
Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)

– Сестро, моя сестро, сестро-українка,
Чи привикла, моя сестро, на чужбіні жити? (двічі)

–Хоч я й не привикла, треба привикати.
Дала мати гірку долю, треба горювати. (двічі)

Мати, моя мати, де ж тебе узяти?
Чи на тебе, моя мати, маляра найняти? (двічі)

Маляра найняла, матір змалювала,
Поставила на покуті та й плакати стала. (двічі)

І вітер не віє, листя не колише,
Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)