Головна
Тиха, тиха на дворі погода

Тиха, тиха на дворі погода

Назва	Тиха, тиха на дворі погода
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Перелюб
Дата запису	24 черв. 1988 р.
Місце запису	сел. Печеніги, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Корсун Надія Прокопівна (1930), Парасочка Зінаїда Іванівна (1937), Білоус Олександра Валеріївна (1938), Титарева Тетяна Михайлівна (1929), Варкар Віра Іллівна (1937), Ткаченко Лідія Тихонівна (1933), Багацька Ганна Іванівна (1922), Панова Ніна Федорівна (1948)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Оксана Бабенко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з походу. (двічі)

Іще тихша погодонька буде,
Як мій милий з походу прибуде. (двічі)

Іде милий, іде по дорозі,
Стріча милу з дитям на порозі. (двічі)

– Здоров, мила, здоров, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина? (двічі)

– Була в мене циганка уранці,
Та й забула дитину на лавці. (двічі)

– Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина. (двічі)

А в циганки дитина чорнява,
А у тебе на руках білява. (двічі)

– Був у мене козак опівночі,
Та й оставив свої карі очі. (двічі)

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:39 100	Тиха, тиха на дворі погода	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:39	Тиха, тиха на дворі погода, Нема мого милого з похода, Нема мого милого з похода. А ще тихша погодонька буде, Як мій милой з похода прибуде, Як мій милой з похода прибуде. Іде милий, іде й у дорозі, Стоїть мила з дитям на порозі, Стоїть мила з дитям на порозі. – Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива, Чия в тебе на руках дитина? Чия в тебе на руках дитина? (– Проходила циганочка вранці, Та й забула дитину на лавці. – Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива, Не такая циганська дитина. У циганів дитина чорнява, А у тебе на руках білява. – Ходім, милий, ходімо до хати, Буду тобі всю правду казати. – Ночував у мене козак аж три ночі. Та й оставив свої карі очі. – Ходім, мила, ходімо до хати, Буду тебе, мила, катувати.)
0:00 03:36 100	Ой коли ж той вечір+2	Пісні з особистого та родинного життя	смт Малинівка, Чугуївський район	03:36	Ой коли той вечір та й повечоріє, Коли мій миленький та й до мене прийде? Ой хоч не до мене, до моєї хати, До того віконця, де спати лягати. Спатоньки лягала, правдоньки питала, Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся? Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся? До другої ходиш, та й не признаєсся. І ходити буду, і любити буду, По правді признаюсь, сватати не буду. Єсть у мене жінка, ще й діточок двоє, Ще й діточок двоє, похожі на мене. Ще й діточко двоє, чорнові обоє, Ріжуть моє серце на четверо двоє.
0:00 06:36 100	Ой ходив донець	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:36	Ой ходив донець, та й сім год по Дону, Ой на восьмом году сам додому йду. На восьмом году сам додому йду, Ой не сам же я йду, ше й коня веду. Не сам же я йду, ше й коня веду, А обняла ночка возлє лєсочка. Обняла ночка возлє лєсочка, А прив’язав коня возлє явора. Прив’язав коня возлє явора, А й сам ложився спать возлє коника. Сам ложився спать возлє коника, Ой чи спав, чи не спав та й прокинувся. Чи спав, чи не спав та й прокинувся, А прилізла к єму лютая змія. "Чи ти спиш, донець, а чи так лежиш, А й уставай, донець, я правду скажу. Уставай, донець, я правду скажу, А я правду скажу про твою жену. Шо твоя жена у розброд пішла, А коні вороні порозпродала. Коні вороні порозпродала, А й синів-соколів порозогнала". Пішов же донець по своїм добру, Ой жена молода ворота одчиня. Жена молода ворота одчиня, Ой шапочки не зняв, "здоров" не сказав. Шапочки не зняв, "здоров" не сказав, Ой жені молодій з плєч головку зняв. Пішов же донець по своїм добру, А й коні вороні по станках стоять. Коні вороні по станках стоять, А сини-соколи за столом сидять. Заплакав донець, головку обняв, А й шо лютій змії віроньки дав.