Ой та й з-за гори, ой та й з-за кручі

НазваОй та й з-за гори, ой та й з-за кручі
ЖанрЧумацькі
МотивДорога, мандрівка
Дата запису28 черв. 1988 р.
Місце записус. Артемівка, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ЗбирачiВіра Осадча

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой та й з-за гори, ой та й з-за кручі,
Та й риплять вози, йдучи.

Вози риплять, йдучи,
Та й вози риплять, а ярма терлять,
А воли ремиґають.

Воли ремиґають,
Та й попереду та й чумаченько,
Та в сопілочку грає.

В сопілочку грає,
Та й сопілочка та з барвіночка,
Та й оріхове дінце.

Оріхове дінце,
Та як заграє, та й трава в'яне,
та й болить моє серце.

Болить моє серце,
Та й болить серце, ще й голівонька,
Що чужа сторононька.










Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:15
100
Ой та й з-за гори, ой та й з-за кручі (фрагмент)
Чумацькі
с. Артемівка, Чугуївський район01:15

В сопілочку грає та й сопілочка
Та й з барвіночка та й оріхове дєнце.

Оріхове дєнце та як заграє,
Та й трава в'яне та й болить моє серце.

0:00 03:43
100
Шумить, гуде сосновонька
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Чумацькі

с. Артемівка, Чугуївський район03:43

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

0:00 03:16
100
Та й усі зорі зайнялися
Пісні з особистого та родинного життя
с. Артемівка, Чугуївський район03:16

Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізни(вся).

Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився,
Та ой чого він опізнився? Та й що дома нема(є).

Та й що дома немає,
Та в чистім полі край Дунаю та й коня напува(є).

Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває,
Та а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чу(є).

Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує,
Та десь мій милий чорнобривий та й з другою ночу(є).