Та й на могилі вітер віє

НазваТа й на могилі вітер віє
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Розлука
Дата запису1 лип. 1992 р.
Місце записус. Дорошівка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціПолян Є.М. (1918), Фоміна К.А. (1926), Дмитренко У.А. (1931), Головачьова Є.П. (1929), Дорошенко Є.П. (1922)
ЗбирачiГалина Лук'янець
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Та на могилі вітер віє,
Та й на покосі сонце гріє,
Ой на мой зельон сад.

На мой зєльон сад,
Ой там дівчина цвіти рвала,
Ой у віночок завивала
Ой завила вінок.

Завила вінок,
Та й завила вона віночок,
Ой на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.

Переходь сюда,
Та й переходь через місточок,
Ой там калиновий кусточок,
Ой шолкова й трава.

Шолкова трава,
Та ой та травка шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки що й лягла.

Тільки що й лягла,
Ой а ще ж вона не вляглася,
Ой цілуванням зайнялася,
Ой цілує його.

Цілує його,
Ой цілувала, милувала,
Ой роздушою називала,
Ой роздуша моя.

Роздуша моя,
Ой як я тебе не побачу,
Ой разів сорок на день плачу,
Плачу, що й не бачу.