Та й на могилі вітер віє
| Назва | Та й на могилі вітер віє |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Розлука |
| Дата запису | 1 лип. 1992 р. |
| Місце запису | с. Дорошівка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Полян Є.М. (1918), Фоміна К.А. (1926), Дмитренко У.А. (1931), Головачьова Є.П. (1929), Дорошенко Є.П. (1922) |
| Збирачi | Галина Лук'янець |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Та на могилі вітер віє,
Та й на покосі сонце гріє,
Ой на мой зельон сад.
На мой зєльон сад,
Ой там дівчина цвіти рвала,
Ой у віночок завивала
Ой завила вінок.
Завила вінок,
Та й завила вона віночок,
Ой на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.
Переходь сюда,
Та й переходь через місточок,
Ой там калиновий кусточок,
Ой шолкова й трава.
Шолкова трава,
Та ой та травка шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки що й лягла.
Тільки що й лягла,
Ой а ще ж вона не вляглася,
Ой цілуванням зайнялася,
Ой цілує його.
Цілує його,
Ой цілувала, милувала,
Ой роздушою називала,
Ой роздуша моя.
Роздуша моя,
Ой як я тебе не побачу,
Ой разів сорок на день плачу,
Плачу, що й не бачу.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вітер з поля, хвиля з моря | Пісні з особистого та родинного життя | смт Малинівка, Чугуївський район | 02:35 |
Вітер з поля, хвиля з моря, Світ, голова ой кружитца, Ой, арьол ти, сизокрилий, (А твій милий на роботі, Шо ж він робе, виробляє? Пішла слава по народу, | ||
| Козак уїжжяє, дівчинонька плаче | Пісні з особистого та родинного життя | с. Софіївка, Краматорський район | 02:37 |
Козак уїжжяє, дівчинонька плаче: «Дівчинонька мила, що ж будем робити, «Дівчинонька мила, де будемо жити «Дівчинонько мила, що ж будем ми їсти, | ||
| Та й усі зорі зайнялися | Пісні з особистого та родинного життя | с. Артемівка, Чугуївський район | 03:16 |
Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився, Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився, Та й що дома немає, Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває, Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує, |