Та й на могилі вітер віє

НазваТа й на могилі вітер віє
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Розлука
Дата запису1 лип. 1992 р.
Місце записус. Дорошівка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціПолян Є.М. (1918), Фоміна К.А. (1926), Дмитренко У.А. (1931), Головачьова Є.П. (1929), Дорошенко Є.П. (1922)
ЗбирачiГалина Лук'янець
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Та на могилі вітер віє,
Та й на покосі сонце гріє,
Ой на мой зельон сад.

На мой зєльон сад,
Ой там дівчина цвіти рвала,
Ой у віночок завивала
Ой завила вінок.

Завила вінок,
Та й завила вона віночок,
Ой на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.

Переходь сюда,
Та й переходь через місточок,
Ой там калиновий кусточок,
Ой шолкова й трава.

Шолкова трава,
Та ой та травка шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки що й лягла.

Тільки що й лягла,
Ой а ще ж вона не вляглася,
Ой цілуванням зайнялася,
Ой цілує його.

Цілує його,
Ой цілувала, милувала,
Ой роздушою називала,
Ой роздуша моя.

Роздуша моя,
Ой як я тебе не побачу,
Ой разів сорок на день плачу,
Плачу, що й не бачу.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 00:52
100
Котилася бочечка дубовая
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район00:52

Котилася бочечка дубовая,
А у ній горілочка медовая.

З ким тебе, горілочка, пити буду,
Без милого дружечка жить не буду.

Десь поїхав миленький в городочок,
На малоє врем’ячко, на часочок.

А за ним же Машенька побіжала,
Біжала, біжала – не догнала.

Біжала, біжала – не догнала,
Упала під вишеньку та й заснула.

Упала під вишеньку та й заснула,
Як приїхав миленький та й не чула.

ー Устань, устань, Машенька, пробудися,
На мене, миленького, подивися.

0:00 02:09
100
На вгороді верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район02:09

(На вгороді верба рясна),
Там стояла дівка красна.

Вона красна, ще й вродлива, (двічі)
Її доля не щаслива.

Її доля не щаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нима його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем!

0:00 02:33
100
За селом, де колишуться верби
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район02:33

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)

ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)

ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)

Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)

Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)