Ой галечки, та чубашечки
Назва | Ой галечки, та чубашечки |
---|---|
Жанр | Рекрутська |
Мотив | Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Служба у війську |
Дата запису | 1 лип. 1990 р. |
Місце запису | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Ігнатченко Галина Василівна (1924), Островерха Марія Трохимівна (1922), Лейко Мотря Мусіївна (1918) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Слухати аудіо
Ой галечки та чубашечки ой круту гору вкрили да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ой круту й гору вкрили.
Молоденькі та й некрутики ой жалю наробили да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ой жалю наробили.
(Ой не так жалю, ой не так жалю, ох і як поговору да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ох і як поговору.)
Ще ж на тую та дівчиноньку, а й що чорнії брови да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, та й що чорнії брови.
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Що й учора ой за неділенька була | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:55 |
Що й учора за неділенька була, Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила, «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки й ні отца, Я думала, ой що й Ванюша парочка, Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, | |||
Рекрутська | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:47 |
В суботу пізненько, в неділю раненько, Ой то ж не зозуля, то рідная мати, "Я ж думала, сину, тебе оженити, Я ж думала, сину, невісточку взяти (брати), «Якби ж ненька знала, яке ж мені горе, Якби ненька знала, яка ж мені біда, Горобчиком хліба, синичкою солі, | ||||
Тихо, тихо Дунай воду несе | Веснянка | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 04:00 |
Тихо, тихо Дунай воду несе, Вона чеше же на Дунай однесе же, Пливи, косо, же тихо за водою же, Аж допливла же а й до темного лісі, В темнім лісі а явір зелененький, Нема краю же тихому Дунаю же, Нема спину вдовиному сину, |