Ой ходив донець
До пошукуНазва | Ой ходив донець |
---|---|
Жанр | Балада |
Мотив | Вбивство, Родинне життя, Смерть, Дорога, мандрівка |
Дата запису | 1 лип. 1990 р. |
Місце запису | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Лейко Мотря Мусіївна (1918) |
Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
Транскрипція | Г. В. Лук'янець |
Аудіо файл |

Ой ходив дунець сім год по Дону,
А й на восьмом году сам додому йду.
Обняла ж ночка возлє лєсочка,
Та встав прив'язав коня возлє явора.
Прив'язав коня возлє явора,
Ай сам же ліг спать возлє коріння.
Ой сам же ліг спать возлє коріння,
А й приснилась йому лютая змія.
А ж то ж не змія, а то ж мать моя,
А ж то ж мать моя, скушила мєня.
(Шо твоя жена у розброд пішла,
Коні вороні розпродала,
Узди, хомути пороздавала,
Приїхав донець до нових ворітець,
Вийшла к йому жена молода,
Здрастуй не сказав, світ головку зняв,
Прив'язав же коня возлє двора,
А сам пішов по конюшеньці,
Коні вороні по станках стоять,
Узди, хомути по гвіздках висять,
Сизі голуби ізлітаються,
Сини соколи сидять за столами,
Пишуть перами, кажуть словами,
Не єсть ти отець, а єсть ти подлець,
Здрастуй не сказав, матері головку зняв.)