Головна
Ой як посію жита жменю

Ой як посію жита жменю

Назва	Ой як посію жита жменю
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	21 квіт. 1992 р.
Місце запису	с. Будне, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Бідна Марія Лаврентіївна (1918), Тетяна Віталіївна Репʼях (1922)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой як посію та жита жменю,
Й а другу ячменю.

А другу ячменю,
Та як уродить та жито рясне,
Та й нікому й буде жать.

А й нікому буде жать,
Та вийди, дівко, та вийди, красна й,
Поможи мнє жито жать.

Поможи мнє жито жать,
Та й ой рада б я та й виходити ж,
Край воріт тече ріка.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:32 100	Як жила удова на край села	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Будне, Охтирський район	02:32	Як жила удова на край села, На край села, на подолі. (двічі) Та на край села, на подолі, Та не мала удова ні щастя, ні долі. (двічі) Тіки мала й удова дев’ять синів, Дев’ять синів, десятую дочку. (двічі) Дев’ять синів, десятую дочку, Десятую дочку – Анюточку. (двічі) (Сини поросли та в разбой пішли, А дочка зросла, за крамарика пішла. Як поїхав же крамар у Крим крамувати, Та й став під ліском нічку ночувати. Та й десь узялось три розбойники, Вони того крамаря взяли зарубали, А з крамаршой спати полягали. Один каже: «Давай зарубаймо», Другий каже: «Давай не займаймо», Третій каже: «Давай розпитаймо». «Крамаруша, ти душа, із якого ти села?», «Я з села недалекого, із роду небагатого. Як жила удова на краю села, На краю села, на подолі. Та й не мала удова ні щастя, ні долі». «Ой Боже ж мій, шо ж ми наробили, Та ми свого зятя навік погубили, А свою сестру та й осиротили».)
0:00 02:57 100	Ой горе тій чайці	Пісні з особистого та родинного життя 1 Чумацькі	с. Куземин, Охтирський район	02:57	Ой горе тій чайці, горенько ж небозі, Що вивела чаєняток при битій, при битій дорозі. Ішли чумаченьки, весело співали, Стару чайку ізігнали, чаєнят, чаєнят забрали. А чаєчка в’ється, об доріжку б’ється, К сирій землі припадає, чумаків, чумаків благає. (– Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі, Верніть міні чаєняток, вони ще маленькі. – Не вернемо, чайко, не вернем, небого, Бо забравши чаєнята полетиш у поле. Лети, чайко, на зелені луки, Бо вже твої чаєнята набралися муки. Полети, чайко, на зелені паші, Бо вже твої чаєнята покипіли в каші).
0:00 04:00 100	Єхав Янко, єхав	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Коржі, Роменський район	04:00	Єхав Янко, єхав по бистрой рєкі, Под зельоним дубом пили мужики. З учіряшньой п’янки я із ног ізвалюсь, Дайте похмєлиться, а то утоплюсь. Єслі хочеш випить, так садись под дуб, За вина бутилку клади один руб. А я ж немного вип’ю, лиш одні сто грам, Получу получку, так троячку оддам. А я ж немного вип’ю, лиш одні сто грам, Получу получку, так троячку оддам. Получив получку та й дамой скорєй, Бо на всю получку угостив друзєй. А прийшов додому, на коліна став, «Милая Альона, дєньги потєряв". А прийшов додому, на коліна став, «Милая Альона, дєньги потєряв». «Милий мой голубчик, що ж ти наробив, Ти ж усю получку до рубля пропив.» «Милая Альона, ми єщьо заживьом, Іздадім бутилки − хлєба наберьом». «Милая Альона, ми єщьо заживьом, Іздадім бутилки − хлєба наберьом». «Милий мой голубчик, шо ж будим робить, Як рожу я сина, чим будем кормить?» «Милая Альона, тьощі оддадім, А не схоче тьоща − в інтернат сдадім». «Милая Альона, тьощі оддадім, А не схоче тьоща − в інтернат сдадім».