Головна
Ой як посію жита жменю

Ой як посію жита жменю

Назва	Ой як посію жита жменю
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	21 квіт. 1992 р.
Місце запису	с. Будне, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Бідна Марія Лаврентіївна (1918), Тетяна Віталіївна Репʼях (1922)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой як посію та жита жменю,
Й а другу ячменю.

А другу ячменю,
Та як уродить та жито рясне,
Та й нікому й буде жать.

А й нікому буде жать,
Та вийди, дівко, та вийди, красна й,
Поможи мнє жито жать.

Поможи мнє жито жать,
Та й ой рада б я та й виходити ж,
Край воріт тече ріка.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:32 100	Як жила удова на край села	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Будне, Охтирський район	02:32	Як жила удова на край села, На край села, на подолі. (двічі) Та на край села, на подолі, Та не мала удова ні щастя, ні долі. (двічі) Тіки мала й удова дев’ять синів, Дев’ять синів, десятую дочку. (двічі) Дев’ять синів, десятую дочку, Десятую дочку – Анюточку. (двічі) (Сини поросли та в разбой пішли, А дочка зросла, за крамарика пішла. Як поїхав же крамар у Крим крамувати, Та й став під ліском нічку ночувати. Та й десь узялось три розбойники, Вони того крамаря взяли зарубали, А з крамаршой спати полягали. Один каже: «Давай зарубаймо», Другий каже: «Давай не займаймо», Третій каже: «Давай розпитаймо». «Крамаруша, ти душа, із якого ти села?», «Я з села недалекого, із роду небагатого. Як жила удова на краю села, На краю села, на подолі. Та й не мала удова ні щастя, ні долі». «Ой Боже ж мій, шо ж ми наробили, Та ми свого зятя навік погубили, А свою сестру та й осиротили».)
0:00 01:23 100	Ой хоч воля, хоч неволя	Пісні з особистого та родинного життя	с. Ярмолинці, Роменський район	01:23	Ой хоч воля, хоч неволя, Вой да й довела любов до горя. (двічі) З горя світ міні кружиться, Вой да й на плечах орьол садіться. (двічі) Ой ти й орел, сизокрилий, Вой скажи правдоньку ж, де мой мілой? (двічі) А мой мілой на роботі, Вой да й на літєйному заводі. (двічі) Шо він робе, робе работає? Вой да мідні трубоньки виливає. (двічі)
0:00 03:07 100	З горки на горку й дорожка лежить	Пісні з особистого та родинного життя 1 Солдатські	с. Коржі, Роменський район	03:07	З горки на горку й дорожка лежить, Нема мого милого – не можу я жить, Да раз, да горазд, да два, Нема мого милого – не можу я жить. Піду до ворожки та й буду ворожить, Яка в мене карта на серці лежить, Да раз, да горазд, да два, Яка в мене карта на серці лежить. Та й випала карта – бубновий валєт, Ждала до півночі, а милого нєт, Да раз, да горазд, да два, Ждала до півночі, а милого нєт. З півночі звернуло, як милий прийшов, На стіл похилився та й тяжко здихнув, Да раз, да горазд, да два, На стіл похилився, так тяжко здихнув. А я ждала, ждала, до нього підійшла: “Чого ж, чого, милий, тоска налягла?”, Да раз, да горазд, да два, “Чого ж, чого, милий, тоска налягла?” “Чого ж, чого, милий, учора не прийшов?”, “Вийшов на крилечко – дрібний дощ ішов", Да раз, да горазд, да два, “Вийшов на крилечко – дрібний дощ ішов". “Одури, козаче, ж ти матір свою, Ти вчора проводив подружку мою!", Да раз, да горазд, да два,“Ти вчора проводив подружку мою!” “Одури, козаче, ж ти батька свого, Я вчора гуляла – дощу не було!", Да раз, да горазд, да два, “Я вчора гуляла – дощу не було!”