​Ішов козак потайком

Їванко, Їванко, з того боку ярку, з того боку ярку,
Прийшла б до тебе я, прийшла б до тебе я – вода знесла кладку. (двічі)

Їванку, вечерком прийди, прийди тайком, прийди до нас тайком,
Я дам тобі знати, коли вийдуть із хати, і батько, і мати.

На плоті солома, не йди – старі дома, не йди – старі дома,
А як буде сіно, а як буде сіно – тоді приходь сміло.

Іванко, Їванко, прийшла б до тебе я, прийшла б до тебе я,
Кладочка тоненька, вода холодненька, а я молоденька. (двічі)

Ой на горі два дубки, ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки, та й звелися до купки.

Вітер дуба хитає, вітер дуба хитає,
Вітер дуба хитає, хитає, козак дівку питає.

“Ой дівчино, чия ти? Ой дівчино, чия ти?
Ой дівчино, чия ти, чия ти, а чи вийдеш гуляти?”.

“Ой не питай чия я, ой не питай чия я,
Ой не питай чия я, чия я, вийдеш ти – та й вийду я!”. (двічі)

“А я в батька один син, а я в батька один син,
А я в батька один син, один син, погуляти – хоч би з ким!”.

“А я донька мамчина, а я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина, цілуватись навчена”. (двічі)

Ой на горі два дубки, ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки, та й звелися до купки.

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався?

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі)

Ой синку мій, синку, синку мій миленький,
Де ж ти, синку, цю нічку ночував, що й не роззувався?

Ночував я й нічку, ночував я й другу,
Ночував я у тії вдовиці, що сватати буду. (двічі)