Кидай, Петре, жінку, а я чоловіка
| Назва | Кидай, Петре, жінку, а я чоловіка |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Зрада, Нещаслива доля, Перелюб, Родинне життя, Сирітське життя |
| Дата запису | 1 січ. 2002 р. |
| Місце запису | с. Клинове, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Домна Іванівна Супоня (1914), Марія Григорівна Зеленська (1924), Єкатерина Федорівна Петрова (1928) |
| Збирачi | Ольга Москаленко |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
“Кидай, Петре, жінку, а я чоловіка,
Та й поїдем на Вкраїну, де весело жити” (двічі)
“Боюсь, Катря, боюсь, щоб нас не спіймали,
Ой щоб наших білих ручок назад не звʼязали” (двічі)
Косе Семен, косе, на шлях поглядає,
Усі жінки обід несуть, моєї немає.
Кинув косу в росу та й пішов до хати,
Питається малих діток: “А де наша мати?”. (двічі)
“Наша мати пішла у луг по калину,
Нам сказала, приказала, що я вас покину. (двічі)
Наша мати пішла у луг по телята,
Нам сказала, приказала, що ви сиротята” (двічі)
