​Сяк-так, до вечері будем жить

Побреду, побреду по коліна в лободу, - двічі
Та до тії дівчини, що хороша на виду. – двічі

Хорошая дівчина хорошого стану, - двічі
А хто ж мене ж любить буде, як я перестану. – двічі

Ненька віри не йняла, за нелюба віддала, – двічі
Вона ж мені приказала, щоб я його шанувала. – двічі

А я його шаную, як собаку рудую, – двічі
На припоні припинала, макогоном поганяла. – двічі

Привʼязала до стола, а він зуби вишкиря, – двічі
Вишкирь, вишкирь, сукин сину, поки найду хворостину. – двічі

Хворостини не знайшла, та й одсердилася, – двічі
Вона ж мого (Я на свого) миленького змилосердилася. – двічі

На вгороді качки вʼються, на вгороді качки вʼються,
На вгороді качки вʼються, за дівчину хлопці бʼються. (двічі)

Хоч би було биться за що, хоч би було биться за що,
Хоч би було биться за що, хоч красива, так ледащо. (двічі)

Кури хату вимітають, кури хату вимітають,
Кури хату вимітають, хлопці в вікна заглядають. (двічі)

Під припічком свині риють, під припічком свині риють,
Під припічком свині риють, а собаки ложки миють. (двічі)

Поки тісто замісила, поки тісто замісила,
Поки тісто замісила, свиня двері прокусила. (двічі)

Поки двері залатала, поки двері залатала,
Поки двері залатала, свиня тісто похватала. (двічі)