Тече вода каламутна
| Назва | Тече вода каламутна |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Родинне життя |
| Дата запису | 1 січ. 1997 р. |
| Місце запису | с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Зінаїда Федорівна Муленко (1928) |
| Збирачi | В. Муленко |
| Транскрипція | Юрій Рибак |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Тече вода каламутна.
– Мила моя, чогось смутна?
– Я не смутна, лем сердита,
Бо я зночі була бита,
Я не смутна, лем сердита,
Бо я зночі була бита.
Била мене мати зночі
За Йванкові чорні очі,
Ще й казала, буде бити,
Щоб Івана не любити,
Ще й казала, буде бити,
Щоб Івана не любити.
– Мамко моя, зроби ми дашто –
За Йванком дуже тяжко.
Мені мати ворожила –
Взяла тичку та й набила,
Мені мати ворожила –
Взяла тичку та й набила.
– Мамко моя, солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком.
Тобі було легко, мати,
Між своїми вибирати:
Ти вийшла за мого нянька –
Я люблю чужого Йванка,
Ти вийшла за мого нянька –
Я люблю чужого Йванка.
А я Йвана так любую:
Де зійдуся, там цілую.
– Ой Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє,
Ой Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.
– Мамо моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка малювані,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка малювані.
