​На городі квітки в’ються

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі)

– А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я,
Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Спать мені не хочиться і сон мене не бере,
Та й нікому пригорнути молодую мене!
Нехай мене той голубить, а хто мене вірно любить,
Нехай мене пригортає, хто кохання в серці має!Ох, ох, ох, ох, ох, хто кохання в серці має! (двічі)

Із під хмизу на піч лізу, аж луна по хаті йде,
А хто ж мене вірно любить, той на пічі знайде!
Я на піч, а він за мною, укриюся з головою,
Відчепися, препоганий, цілуваться ти негарний!Ох, ох, ох, ох, ох, цілуваться ти негарний!. (двічі)

Спать мені не хочиться і сон мене не бере,
Та й нікому пригорнути молодую мене!
Нехай мене той голубить, а хто мене вірно любить,
Нехай мене пригортає, хто кохання в серці має!
Ох, ох, ох, ох, ох, хто кохання в серці має! (двічі)

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)