​На городі квітки в’ються

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі)

– А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я,
Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Спать мені не хочиться і сон мене не бере,
Та й нікому пригорнути молодую мене!
Нехай мене той голубить, а хто мене вірно любить,
Нехай мене пригортає, хто кохання в серці має!Ох, ох, ох, ох, ох, хто кохання в серці має! (двічі)

Із під хмизу на піч лізу, аж луна по хаті йде,
А хто ж мене вірно любить, той на пічі знайде!
Я на піч, а він за мною, укриюся з головою,
Відчепися, препоганий, цілуваться ти негарний!Ох, ох, ох, ох, ох, цілуваться ти негарний!. (двічі)

Спать мені не хочиться і сон мене не бере,
Та й нікому пригорнути молодую мене!
Нехай мене той голубить, а хто мене вірно любить,
Нехай мене пригортає, хто кохання в серці має!
Ох, ох, ох, ох, ох, хто кохання в серці має! (двічі)

Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька воликом чорненьким. (двічі)

Орала, орала, не вміла гукати,
Та й найняла козаченька на скрипоньку грати. (двічі)

Козаченько грає, бровами моргає,
Вража матір його знає, на що він моргає. (двічі)

Чи на мої воли, ой чи на корови,
Чи на моє біле личко, чи на чорні брови? (двічі)

Воли та корови усі поздихають,
Біле личко, чорні брови повік не злиняють. (двічі)