​Ой у полі буйний вітер віє

Ой у полі буйний вітер віє,
Козаченько пшениченьку сіє. (двічі)

Сіяв, сіяв, не висіяв корця,
Оглянеться – несе дівка хлопця. (двічі)

Ой, дівчіно, на тобі півхліба,
Та й зверни ж ти на старого діда. (двічі)

Нашо мені на діда звертати?
Ти ж йому батько, а я йому мати. (двічі)




Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:35
100
​Ой у лузі, лузі Василь сіно косе
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район02:35

Ой у лузі, лузі Василь сіно косе,
Молода дівчина дитину приносе. (двічі)

“Василю, Василю, забери дитину.
Не візьмеш дитину, на покіс покину”. (двічі)

Бросив Василь косу до самого Дону,
Та й узяв дитину, та й поніс додому. (двічі)

“Мамо, моя мамо, в мене єсть причина,
В лузі на покосі лежала дитина”.(двічі)

“Синку, ти мій сину, якось воно буде,
Через три годочки помічниця буде”. (двічі)

“Мамо, моя мамо, не одна причина,
В сінях за дверима молода дівчина”. (двічі)

“Синку, ти мій синку, веди її в хату,
Може ся дівчина цій дитині мати”. (двічі)

“Прости ж мене, мамо, за мою провину,
Що я молоденька привела дитину”. (двічі)

0:00 02:00
100
Світе місяць, світе ясний
Пісні з особистого та родинного життя
с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район02:00

Світе місяць, світе ясний та прямо в хатину,
А дівчина молодая колише дитину. (двічі)

Мету хату, мету сіни та й засміялася,
Вийшла мати із кімнати та й догадалася. (двічі)

ー Знаю, доню, знаю, доню, чого ти смієсся,
Полюбила козаченька та й не признаєсся. (двічі)

ー Люби, доню, люби, доню, та й не ошибайся,
Козак гарний, козак бравий, щоб не насміявся. (двічі)

ー Де ж та нива колосиста, що нас прогодує,
Де ж той батько, що дитину зодягне, зобує? (двічі)

ー Не питай же, сину, батька, бо батька немає,
Він поїхав в чуже поле, а тебе не знає. (двічі)

0:00 07:07
100
Калино-малино, чом не розцвітаєш?
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Солдатські

смт Малинівка, Чугуївський район07:07

Калино-малино, чом не розцвітаєш?
Молода дівчино, гей, чом стоїш думаєш? (двічі)

Я стою, думаю, ше й думати буду,
Полюбила парня, гей, повік не забуду. (двічі)

А в неділю вранці ще й сонце не сходить,
А вже мій миленький, гей, по казармі ходе. (двічі)

По казармі ходе, в руках шаблю носе,
В руках шаблю носе, гей, командіра просе. (двічі)

Пане командире, відпусти додому,
Покинув дівчину, гей, сам не знаю кому. (двічі)

Відпускаю тебе та ще й не самого,
Доручаю тобі, гей, коня вороного. (двічі)

Коня вороного, ще й нове сідельце,
Поїзжяй до двору, гей, розвеселяй серце. (двічі)

А козаче їде, ворота минає,
А дівчина стоїть, сльози проливає. (двічі)

Ой куда ти їдеш, ворота минаєш?
Я ж твоя кохана, гей, хіба ти не знаєш? (двічі)

Якби ти кохала, ти б мене кохала,
Я за гору скрився, гей, ти з другим стояла. (двічі)

Я й за гору скрився, ти з другим стояла,
А за другу скрився, гей, ти сина придбала. (двічі)

Ой не сама я дбала, дбали ми з тобою,
Дбали ми з тобою, гей, в лузі під вербою. (двічі)