​Ой я маю чорні брови

Ой у полі вітер віє, а жито й половіє,
А козак дівчіну та й вірненько любить, а занять не посміє. (двічі)

Ой він її не займає, а що сватати має,
Ой чим же він, ой та й не горнеться, а що слави боїться. (двічі)

Сидить голуб на черешні, а голубка на вишні,
Ой скажи, скажи, серце-дівчіно, ой що в тебе на мислі? (двічі)

Ой чій-то кінь стоїть та й біла гривонька,
Сподобалась мені, сподобалась мені ой та дівчінонька. (двічі)

Не так дівчінонька, як біле личенько,
Подай же, дівчіно, подай же, гарная, на коня рученьку. (двічі)

Дівчіна підійшла, рученьку подала,
Ой лучче б я була, ой лучче б я була, кохання не знала. (двічі)

Кохання, кохання з вечіра й до рання,
Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)

Туман яром, туман долиною,
Й за туманом нічого й не видно.

Тільки видно ж дуба зеленого,
Тільки видно й дуба зеленого.

Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала.

Та й впустила ж золоте відерце,
Заболіло козакове серце.

– А хто ж теє ж відерце дістане,
Той зі мною й на рушничок стане.

Обізвався ж козаченько в гаю,
Обізвався козаченько в гаю,

– А я теє ж відерце дістану,
Та й з тобою на рушничок стану.