​Ой там, на товчку, на базарі,

Назва​Ой там, на товчку, на базарі,
ЖанрЖартівливі
МотивРодинне життя
Дата запису5 лип. 2000 р.
Місце записус. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціАгнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927)
ЗбирачiСвітлана Семендяєва
ТранскрипціяОксана Бугайченко
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой там, на товчку, на базарі, жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого приведу та й продам. (двічі)

Взяла мотузок та й зв’язала, милого свого налигала,
Та й повела на базар, до терниці прив’язала. (двічі)

Як зібралися покупальці, як зібралися вибиральці,
Стали думать і гадать, що за цього мужа дать. (двічі)

“За цього мужа треба дати: (двічі)
Пару коней вороних ще й сто рублів золотих”.(двічі)

А я постояла, подумала: (двічі)
“І з кіньми треба возиться,
І з грішми треба носиться,
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий,
Він для мене пригодиться.
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий,
Він для мене знадобиться”.

Сам насіє й наоре – не для кого, для мене,
І для мого серденька принесе”. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:18
100
Білю хати – щітки знати
Жартівливі
с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район01:18

Білю хати – щітки знати, ой, ой, ой,
Білю хати – щітки знати не навчила мене мати,
А зозуля все кує.
Білю хати – щітки знати не навчила мене мати,
А зозуля все кує.

Варю борщ – він рідкий, ой, ой, ой,
Варю борщ – він рідкий, в пику хліб – він гливкий,
А зозуля все кує.
Варю борщ – він рідкий, в пику хліб – він гливкий,
А зозуля все кує.

Він до мене – з кулаками, ой, ой, ой,
Він до мене – з кулаками: “Чого кофе з буряками?”,
А зозуля все кує.
Він до мене – з кулаками: “Чого кофе з буряками?”,
А зозуля все кує.

0:00 03:25
100
​Ой там на товчку, на базарі,
Жартівливі
м. Старобільськ, Старобільський район03:25

Ой там на товчку, на базарі, жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам. (двічі)

Із лик мотузок ізсукала, взяла свого милого налигала,
Та й повела на базар, до терниці прив’язала. (двічі)

Ой наїхали покупальні, ой наїхали торгувальні,
Стали думать і гадать, що за цього мужа дать? (двічі)

Ай за цього ж мужа треба дати, ой за цього ж мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

Ой я стала подумала, з кіньми треба возиться, а з грошима треба носиться,
А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий він для мене знадобиться. (двічі)

Він насіє, наоре, не для кого, для мене,
Ой мій милий серденько, пожалію я тебе. (двічі)

0:00 01:58
100
Ой піду я лугом, лугом,
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівливі

с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район01:58

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі)

– А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я,
Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я,

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)