Стоїть гора високая
| Назва | Стоїть гора високая |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Пісні літературного походження |
| Мотив | Журба, туга |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Стоїть гора високая, а під горою гай, гай, гай,
туЗелений гай густесенький, неначе справжній рай. (двічі)
А в тим гаї тече річка, як скло вода блищить, блищить.
Долиною широкою кудись вона біжить. (двічі)
Біжить вона край бережка, де вяжуться човни, човни.
Там три верби схилилися, мов журяться вони. (двічі)
А молодість не вернеться, не вернуться літа (года). (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Світе місяць, світе ясний | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с. Софіївка, Краматорський район | 01:34 |
Світе місяць, світе ясний, та й світе в хатину, Похилилася в колиску, вже ж доня заснула, «Доню, квітко польовая, ясні ж оченята, Хай твій, доню, голосочок тата ж не гукає, | ||
| Ой на горі два дубки | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район | 02:13 |
Ой на горі два дубки, Вітер дуба хитає, ー Ой, дівчино, чия ти, ー Не питайся чия я, ー А я донька мамчина, ー А я в батька один син, Ой на горі два дубки, | ||
| За туманом ничого не видно | Пісні з особистого та родинного життя | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 02:29 |
За туманом ничого не видно, (двічі) Тільки видно дуба зеленого. (двічі) Під тим дубом криниця стояла, (двічі) В тій криниці дівка воду брала. (двічі) Та й впустила золоте відерце: (двічі) “Ой хто ж тоє відерце дістане, (двічі) Той зі мною на рушничок стане”. (двічі) Обізвався козаченько з гаю: (двічі) “Ой я ж тоє відерце дістану, (двічі) Та й з тобою на рушничок стану”. (двічі) |
