Світе місяць, світе ясний

Світе місяць, світе ясний, та й світе в хатину,
Ой там мати ж молодая колише дитину. (двічі)

Похилилася в колиску, вже ж доня заснула,
Вона її та й нищечком к серцю пригорнула. (двічі)

«Доню, квітко польовая, ясні ж оченята,
Де ж ми дінемось з тобою, шо в нас чужа хата? (двічі)

Хай твій, доню, голосочок тата ж не гукає,
Він спокинув твою матір, а тебе й не знає». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:31
100
На поточку прала
Пісні з особистого та родинного життя
2

Жартівливі,Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район01:31

На поточку прала,
На вербу складала,
Поможи мі, пане Боже,
Що-м собі думала,
Що-м собі думала.

Я собі думала,
Хлопця молодого,
А мене віддали,
За діда старого,
За діда старого.

Як мене давали,
То мені казали:
ー Щоб, моя ж ти доню,
Діда честувала,
Діда честувала.

Я діда честую,
Честувати мушу,
Поможи мі, пане Боже,
Візьми з діда душу,
Візьми з діда душу.

Візьми з діда душу,
Та й повісь на грушу,
Аби могли старі знати,
Як молоду брати,
Як молоду брати.

Узяв Бог старого,
Не дав молодого,
Поможи мі, пане Боже,
Верни хоть старого,
Верни хоть старого.

На поточку прала,
На вербу складала,
Поможи мі, пане Боже,
Що-м собі думала,
Що-м собі думала.

0:00 02:59
100
​Стоїть гора високая
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район02:59

Стоїть гора високая, а під горою гай, гай, гай,
туЗелений гай густесенький, неначе справжній рай. (двічі)

А в тим гаї тече річка, як скло вода блищить, блищить.
Долиною широкою кудись вона біжить. (двічі)

Біжить вона край бережка, де вяжуться човни, човни.
Там три верби схилилися, мов журяться вони. (двічі)

До тебе, любе літечко, ще вернеться весна, весна,
А молодість не вернеться, не вернуться літа (года). (двічі)
0:00 01:52
100
Ой зійшов місяць серед неба
Пісні з особистого та родинного життя
с. Софіївка, Краматорський район01:52

Ой зійшов місяць серед неба і в чистому полі й очутивсь,
Він осіяв усю долину, а сам за хмару закотивсь,
Він осіяв усю долину і знов за хмару закотивсь.

А в тій долині є хатина, а в тій хатині ж й огоньок горить,
Там мати дочку вговоряє, дочка заплакана сидить. (двічі)

«Ой мамо ж, не оддайте за старого, старий ни порочка міні,
Ой як оддасте за старого, то ж буду я в сирой землі». (двічі)