Як піду я темним лугом

Як піду я темним лугом, (двічі)
Оре милий чужим плуг(ом).

Оре милий та й гукає, (двічі)
Чужа жінка поганя.

Як понесу йому їсти (двічі)
Чи не скаже мила сіс(ти).

Він наївся, він напився, (двічі)
На борозну поваливсь.

“Чому сидиш та й не ореш, (двічі)
Та й до мене не говор(иш)?”

“А я сидю та й думаю, (двічі)
Що погану жінку ма(ю)”.

“Який тобі дідко винен, (двічі)
Що ти гарний, чорнобривий?

А я руда родилася (двічі)
Чорнявому судилась”.