Головна
Ой де б я, де б я та й з досадоньки пішла

Ой де б я, де б я та й з досадоньки пішла

Назва	Ой де б я, де б я та й з досадоньки пішла
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Перелюб, Пияцтво, гуляння, Шлюбні стосунки, Журба, туга
Дата запису	1 черв. 1997 р.
Місце запису	с-ще Калинівка, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Валентина Іванівна Нечитайло (1938), Надія Іванівна Плужнікова (невід.), Ганна Никифорівна Колєснік (1928) (с. Макіївка, Сватівський район), Олена Степанівна Череповська (1929), Світлана Станіславівна Свєстіна (1968)
Збирачi	Юлія Іщенко
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой де б я, де б я та й з досадоньки пішла,
Ой де б я, де б я, своє горечко рознесла?

Ой як піду я й до сусіди ж по пшоно,
Ой як піду я й до сусіди ж по пшоно.

Ой а в сусіди сидить милий за столом,
Ой а в сусіди сидить милий за столом.

Ой п’є горілку хрусталевим стаканом,
Ой п’є горілку хрусталевим стаканом.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:57 100	Посадила розу край вікна	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	01:57	Посадила розу край вікна, (двічі) Ой мала я мужа, ой мала я мужа, ой мала я мужа приймака. (двічі) Нічого (ж) не робе – тільки п’є, (двічі) А прийде додому, а додому прийде, а прийде додому – жінку б’є. (двічі) «Не бий мене, муже (ж), не карай, (двічі) Бо тебе покину, діточок маленьких, а сама поїду за Дунай». (двічі) А за Дунайом стояла, (двічі) Білим платочком, білим платочком, білим платочком махала. (двічі)
0:00 01:02 100	Як прийшов я раз додому	Пісні з особистого та родинного життя 2 Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори	с-ще Калинівка, Бахмутський район	01:02	Як прийшов я раз додому, та й був я п’яненький, Та й до жінки з кулаками пристав, як дурненький. Моя жінка коло печі галушки варила, Як огріла кочергою, чуть мене не вбила. Я від неї на горище та й ляду відкинув, А моя моторна жінка прибрала драбину. Я їй кажу: «Їсти хочу! Я ж коньки відкину, Моя люба, дорогенька, постав же драбину». А вона відповідає: «А мені начхати, Будеш знати, дорогенький, як мене чіпати! Отам будеш ти до ранку на горищі спати, Будеш знати, як зі мною можна жартувати». І з тих пір я, добрі люди, не буду брехати, Як прийду додому п’яний, так лягаю спати.
0:00 05:28 100	Із-за гори вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Калинівка, Бахмутський район	05:28	(Із)-за гори вітер повіває, Мати дочку про життя питає. Мати дочку про життя питає, Спитай, мати, сірого й утяти. Спитай, мати, сірого й утяти, Сіре й утя на морі ночує. Сіре й утя на морі ночує, Воно ж моє все горечко чує. Воно ж моє все горечко чує, Перве горе – дитина малая. Перве горе – дитина малая, Друге горе – свикруха лихая. Друге горе – свикруха лихая, Третє горе – чоловік ревнивий. Третє горе – мій милий ревнивий, Сам поїхав у поле й орати. Сам поїхав й у поле й орати, Мене бере волів поганяти. (Ой) ви воли, воли половиї, Ой верніться, літа молодиє.