Прощай, прощай, Галочка, ми вже йдемо
| Назва | Прощай, прощай, Галочка, ми вже йдемо |
|---|---|
| Жанр | Весільні |
| Дата запису | Черв. 2006 р. |
| Місце запису | с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Іванівна Хоронько (1938), Віра Миколаївна Кушнір (1946), Любов Миколаївна Маркевич (1937), Антоніна Афанасіївна Федорова (1940) |
| Збирачi | Неля Шевченко |
| Транскрипція | Ліна Добрянська |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Так, в кінці весільного ритуалу дружки прощаються з нареченою, приспівуючи:
Прощай, прощай, Галочка, ми вже йдемо,
Ми вже твоє дівування з собой беремо,
Ми вже того Вітєчку даримо.
Після цієї прощальної пісні молодь уже більш не приймала участі у весіллі – уже гуляло старше покоління. Там і жартували, там і вульгарили, от. А молодь од цього, од цього ограждали.
