Головна
Як поїхав наш Іван

Як поїхав наш Іван

Назва	Як поїхав наш Іван
Жанр	Жартівливі
Мотив	Дошлюбні стосунки, Домашнє насильство
Дата запису	1999 р.
Місце запису	с-ще Новодонецьке, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ганна Павлівна Фокіна (1938) (м. Моспине, Донецький район), Любов Іванівна Гаузер (1939) (с. Сергіївка, Глушківський район)
Збирачi	Олена Харчикова
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як поїхав наш Іван,
В ліс по дрова, по бур’ян,
Ой да-на, ой да-на, да.
А він дрова не привіз,
Поламався в нього віз,
Ой да-на, ой да-на, да.

Не коліс, не ручиць,
Повна фура молодиць
Ой да-на, ой да-на, да.
Як став він їх рахувати,
По червінцу всім давати,
Ой да-на, ой да-на, да.

Осталося три червінци,
Купив хустку своїй жінци,
Ой да-на, ой да-на, да.
«Ну-ка, жінко, зав’яжись
Та й попові покажись,
Ой да-на, ой да-на, да».

Прийшла жінка од попа:
«Чоловіче, я слаба,
Ой да-на, ой да-на, да.
Болить в мене голова,
І коліно, і нога,
Ой да-на, ой да-на, да».

«Лягай, жінко, в подушки,
Я поїду по ліки,
Ой да-на, ой да-на, да».
Як поїхав у лісок,
(Наламав він) паличок,
Ой да-на, ой да-на, да.

Наламав він паличок
Для жінкиних литочок,
Ой да-на, ой да-на, да.
«Лягай, жінко, серед хати,
Буду тебе лікувати,
Ой да-на, ой да-на, да».

«Який дідько тебе вчив,
Щоб ти мене так лічив,
Ой да-на, ой да-на, да».
Учив мене молдаван,
Свою жінку лічив сам,
Ой да-на, ой да-на, да». (три останні рядки двічі)

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:33 100	Ой підемо, мила, підемо, підемо	Жартівливі	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	01:33	«Ой підемо, мила, підемо, підемо, Ой підемо, мила, в поле жито жати», «Ой хоч піду, жати я не буду, Зроби мені холодок – я лежати буду». (два останні рядки двічі) («Ой підемо, мила, підемо, підемо, Ой підемо, мила, в поле гречку жати», «Ой хоч піду, жати я не буду,) Бо та гречка чорна, а я не моторна». (два останні рядки двічі) «Ой підемо, мила, підемо, підемо, Ой підемо, мила, буряки сапати», «Ой хоч піду, сапати не буду, Буряки в долині, болить мене в спині». (два останні рядки двічі) «Ой підемо, мила, підемо, підемо, Ой підемо, мила, принесем відерце», «Ой хоч піду, а нести не буду, Бо важке відерце, болить в мене серце». (два останні рядки двічі) «Ой підемо, мила, підемо, підемо, Ой підемо, мила, до кума гуляти», «Ой дай, Боже, сто років прожити, Через день, через два до кума ходити». (два останні рядки двічі) (Вот так!)
0:00 02:18 100	Ой у полі верба	Козацькі	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	02:18	Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина воду набирала, козачка молода. (двічі) Один козак під'їжджа, до дівчини гука: «Гей, будь здорова, дівка чорноброва, напій мені коня!» (двічі) «Невеликий ти пан, та й напій коня сам, Гей, впала роса, а дівчина боса ー ніженьки зросить собі». (двічі) Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина воду набирала, козачка молода. (двічі)
0:00 03:18 100	Та ще сонце не заходило	Пісні з особистого та родинного життя 1 Рекрутські	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	03:18	Та ще сонце не заходило, Як зробилась темнота. Як зробилась темнота, Та нещаслива та дівчина, котра любить козака. Котра любить козака, Та козак їде в чисте поле, зостаюся я й сама. Зостаюся я й сама, Та зостаюся я сама, не дівчина й не вдова. Не дівчина й не вдова, Та й не дівчина й не вдова, рекрутонька й молода. Рекрутонька й молода, Та вийшла дівка за ворота, за новиє й ворота. За новиє ворота, Та випустила канарейку з-під правого рукава. З-під правого рукава. Ой лети-лети, канарейка, вгору, вгору висака.