Головна
Ой наступила та чорна хмара

Ой наступила та чорна хмара

Назва	Ой наступила та чорна хмара
Жанр	Пʼяницькі
Мотив	Пияцтво, гуляння
Дата запису	1 лип. 1998 р.
Місце запису	м. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ніна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області)
Збирачi	Ярослав Агеєнко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой наступила та чорна хмара, став дощ накрапать,
Ой там зібралась бідна голота до корчми гулять. (двічі)

Пили горілку, пили налівку, ще й мед будем пить,
А хто з нас, братци, буде сміяться, того будем бить. (двічі)

Стоїть же дука, ряба гадюка, насміхається:
«Ой за що, за що бідна голота напивається?» (двічі)

Ой бере дуку за чуб, за руку, третій в шию б’є:
«Ой не йди, не йди, ти вражий сину, де голота п’є». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:55 100	Ой пила, пила, чіпок згубила	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пʼяницькі	с-ще Троїцьке, Сватівський район	00:55	Ой пила, пила, чіпок згубила, Прийшла додому мужа побила. (двічі) Вигнала з хати: «Іди проклятий», Іди проклятий чіпок шукати. (двічі) Іде, бідненький, плаче, ридає, Кого зустріне, чіпок питає. (двічі) ー Ой люди, люди, добрії люди, Хто чіпок знайде – могарич буде. (двічі)
0:00 00:53 100	Ой вербо, вербо, де ж ти зросла	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	00:53	Ой вербо, вербо, де ж ти зросла, Що твоє листячко й вода знесла? Ой знесла, знесла, тиха й вода, А я молода, як ягода. А я молода, як ягода, Не піду замуж не рік, не два. А піду замуж аж п’ятого, За п’яниченьку, проклятого. А кажуть люди, що він не п’є, Він щовечора із корчми йде.
0:00 02:10 100	Ой п’є козак, п’є	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пʼяницькі	м. Бахмут, Бахмутський район	02:10	Ой п’є козак, п’є, в нього гроші є, Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі) «Ой синочку мій, дитино моя, Ой покинь, покинь горілочку пити, бо проп’єш коня». (двічі) «(Ой) мамо моя, не покину я, Ой не покину горілочку пити, бо солодкая». «Ой синочку мій, дитино моя, Ой покинь, покинь, дівчину любити, бо зведе з ума». (двічі) «Ой мамо моя, не покину я, Ой не покину дівчину любити, бо красівая». (двічі)